На Прикарпатті голову селищної ради та депутата арештували за хабар у 8 тисяч доларів

Генеральна прокуратура України ініціювала судовий процес із метою повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вулиці Обухівській у Святошинському районі Києва. За даними правоохоронців, ця земля, що належить Інституту рибного господарства НААН України, використовувалася не за своїм прямим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби розпочали підготовчі роботи для житлової забудови. Планувалося реалізувати проєкт через компанію «Акцепт Логистик Груп», яку пов’язують із бізнесвумен Владиславою Молчановою.

Правоохоронці наголошують, що невиконання цільового призначення державної землі завдало потенційних збитків суспільству, оскільки ділянка мала слугувати для розвитку науково-дослідних і виробничих потреб у сфері аквакультури. Натомість її передача під комерційний житловий проєкт ставить під загрозу не лише законність використання землі, а й стратегічні плани розвитку галузі рибного господарства.

Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

В Україні продовжують впроваджувати цифрові технології у різні сфери життя, і оборона не є винятком. Нещодавно було оголошено про важливе нововведення у мобільному додатку "Резерв+". Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко повідомила, що тепер у додатку доступний електронний військово-обліковий документ.

Переваги електронного військово-облікового документа

Впровадження електронного військово-облікового документа має значні переваги для військовозобов'язаних громадян та військових структур. По-перше, це суттєво спрощує процес обліку та надання необхідної інформації, зменшуючи паперову тяганину. Громадяни зможуть зручно зберігати та оновлювати свої військово-облікові дані безпосередньо у додатку.

Зручність і доступність

Мобільний додаток "Резерв+" забезпечує зручний доступ до електронного військово-облікового документа у будь-який час та з будь-якого місця. Це дозволяє військовозобов'язаним оперативно оновлювати інформацію про себе, а також отримувати актуальні повідомлення та нагадування від військових органів.

Інноваційні функції

Окрім основної функції зберігання військово-облікових даних, додаток "Резерв+" має й інші корисні функції. Він дозволяє отримувати інформацію про найближчі військові частини та установи, переглядати новини та оголошення від Міністерства оборони, а також брати участь у різноманітних опитуваннях та анкетуваннях.

Безпека і конфіденційність

Одним з ключових аспектів впровадження електронного військово-облікового документа є забезпечення безпеки та конфіденційності даних. Додаток "Резерв+" використовує сучасні методи шифрування та захисту інформації, що гарантує безпеку персональних даних користувачів. Міністерство оборони запевняє, що всі дані будуть зберігатися надійно і не потраплять до рук зловмисників.

Майбутні перспективи

Впровадження електронного військово-облікового документа є лише першим кроком на шляху до цифровізації оборонної сфери України. Міністерство оборони планує й надалі розвивати мобільний додаток "Резерв+" та додавати нові функції, які зроблять процеси обліку та взаємодії з військовими структурами ще зручнішими та ефективнішими.

Висновок

Нововведення у мобільному додатку "Резерв+" є важливим кроком у напрямку цифровізації оборонної сфери України. Впровадження електронного військово-облікового документа значно спрощує процеси обліку та забезпечує зручний доступ до важливої інформації. Це інноваційне рішення дозволить військовозобов'язаним громадянам оперативно оновлювати свої дані та отримувати актуальні повідомлення від військових органів. Міністерство оборони продовжує працювати над покращенням додатку, щоб зробити його ще більш корисним та ефективним інструментом для громадян та військових структур.

За нововведенням розробники зазначають, що тепер можна не носити з собою паперовий військовий квиток чи загублене приписне свідоцтво. Чинність електронного документа можна буде перевірити за допомогою QR-коду, який доступний у застосунку.

Електронний військово-обліковий документ міститиме таку інформацію, яка буде доступна представникам ТЦК та СП:

Тестовий режим додатку “Резерв+” завершиться у середині червня, а вже влітку в застосунку з’явиться електронний військовий квиток – аналог паперового облікового документа зі штрих-кодом. Цей електронний військовий квиток можна буде пред’являти під час перевірки документів представниками ТЦК, поліції та прикордонної служби.

У Херсонській області правоохоронні органи викрили корупційну схему, пов’язану з ремонтом і реконструкцією захисних укриттів, унаслідок якої місцеві бюджети зазнали збитків на суму понад 5,5 мільйона гривень. Слідство встановило, що незаконні дії відбувалися під час реалізації робіт, які мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнної загрози.

За інформацією правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії укладав договори з громадами Херсонського району на виконання ремонтних робіт. Після цього до офіційної документації вносилися завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт. Частина робіт або взагалі не проводилася, або виконувалася не в повному обсязі, однак у звітних актах зазначалися значно завищені показники.

Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада 2025 року здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів марки Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Відповідний договір був укладений у межах процедури UA-2025-10-15-011687-a, а придбані транспортні засоби вже доставлені та перебувають на складі державного підприємства.

Інформація про закупівлю привернула увагу через можливу невідповідність постанові Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року, яка встановлює обмеження на придбання службових автомобілів за державні кошти. Цей документ був ухвалений з метою оптимізації бюджетних витрат і передбачає чіткі умови, за яких державні підприємства можуть оновлювати автопарк.

На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений, що підтверджено офіційними повідомленнями компанії та уряду. Відповідно до структури управління підприємства, вся відповідальність за дотримання законодавства на філії лежить на керівнику Стоянові, саме його рішення призвело до створення незаконного фінансового зобов’язання, забороненого постановою КМУ №899.

11 листопада уряд достроково розпустив наглядову раду компанії через провал контролю та корупційні ризики. Однак, навіть наявність або відсутність наглядової ради не впливає на дію постанови №899 — норма застосовується автоматично і обмежує можливість придбання автомобілів без фінансового плану.