На Рівненщині школяр виліз на вагон заради фото і потрапив у реанімацію

За інформацією видання, уряд України працює над посиленням обороноздатності держави, зокрема планує збільшити чисельність Збройних Сил. Однак, як зазначається у статті, частина громадян шукає способи уникнути військової служби, вдаючись до нелегальних методів виїзду з країни.

Про це пише The Washington Post.

Оскільки фронтові частини сильно поріділи, Рада ухвалила закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку повинні оновити свої особисті дані через інтернет або у військкоматах до 16 липня. Тепер, після закінчення цього крайнього терміну, багато хто очікує масового поширення повісток, зазначає видання.

Деякі чоловіки прагнуть уникнути призову в армію за допомогою юридичних лазівок, наприклад, вступаючи до аспірантури. Так, за офіційними даними, якщо до конфлікту бажання продовжувати вищу освіту виявляли близько 8 тис. осіб, то цього року – понад 246 тис., що призвело до посилення правил прийому.

Інші українці користуються послугами контрабандистів, які постійно підвищують ціни, щоб перейти кордони з Угорщиною, Молдовою або Румунією. Частина втікачів навіть намагаються переплисти річку Тиса, що нерідко закінчується їхньою загибеллю, зазначає видання.

Ці високі витрати і ризики, на які готові піти деякі жителі країни, щоб уникнути призову, висвічують зростаючу напруженість в українському суспільстві. Через два з гаком роки конфлікту народ рішуче підтримує армію, але добровольців стає все менше, підкреслює The Washington Post.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

У своїх дописах на Фейсбуці Рудик підкреслив, що така тривала перерва виглядає абсолютно неприйнятною в умовах війни. “Уявіть ситуацію, що ми, військові, зібралися і вирушили на місяць у відпустку. Війна ж зачекає?” — написав Рудик. “Скажете, таке дикунство не вкладається в голові? Ні, цілком реальна картина. Парламент воюючої країни закрили на амбарний замок на цілий місяць, до 21-го серпня. Воєнні законопроекти (а їх зависло немало) – пофіг. Корупція, євроінтеграція, ревізія бюджету – фіолетово. Реформа митниці, де мільярди розтягують по кишенях – не на часі”.

Рудик зазначив, що це рішення може бути вигідним певним групам. “По-перше, без рішення парламенту уряд протягує Бюджетну резолюцію на 25-27 років. А там, знаєте, замороження соцвидатків для холопів, то краще прийняти “по-тихому”. По-друге, треба пригальмувати скандальне питання з УПЦ ФСБ. Трохи пошуміли і вистачить. Приймати не можна, якось невдобно вийде перед союзничками з ОПЗЖ, а може й по-тихому вже виставили московську церкву на торги з русскіми”, — відзначив нардеп-військовий.

Рудик також підкреслив, що “те, що зараз роблять з парламентом – це справжній злочин”. “Руйнувати законодавчий орган і гальмувати з законами, які посилюють нашу обороноздатність, це дурість і робота на ворога”, — додав він.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підтвердила, що завдяки злагодженій роботі Центру реагування на кіберінциденти Міністерства оборони, реєстри Міноборони працюють у штатному режимі. Вона також зазначила, що команда цілодобово моніторить ситуацію, попереджаючи можливі кіберзагрози, що дозволяє забезпечити безперервну роботу систем.

Через відновлювальні роботи в держреєстрах Міністерства юстиції було призупинено можливість отримання відстрочок у застосунку “Резерв+”. Зараз в програмі “Резерв+” доступні лише вже отримані відстрочки, які залишаються дійсними та коректно відображаються. Водночас Черногоренко зазначила, що всі зусилля спрямовані на якнайшвидше відновлення цієї послуги.

За словами Черногоренко, реєстри Міністерства оборони працюють без збоїв, однак через велику кількість запитів очікування документів у програмі “Резерв+” може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Проте електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними для громадян.

Міністерство юстиції продовжує працювати над відновленням доступу до своїх критично важливих систем, що може зайняти до двох тижнів. Водночас віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила, що витік даних із держреєстрів після цієї атаки наразі не підтверджено.