На Рівненщині школяр виліз на вагон заради фото і потрапив у реанімацію

Під час розслідування корупційних схем, що пов'язані з будівництвом фортифікаційних споруд, правоохоронні органи України розпочали близько 30 кримінальних проваджень. Сума коштів, що фігурує у цих справах, нараховує понад 20 мільярдів гривень. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння стосовно ефективності управління державними фінансами та контролю за витратами на потреби оборони. Виявлені порушення свідчать про необхідність посилення механізмів контролю та перегляду процедур у галузі будівництва оборонних споруд для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Реакція суспільства та владних структур на ці факти буде визначальною для забезпечення прозорості та відповідальності у сфері використання державних коштів та збереження національної безпеки.

Такі цифри навели правоохоронці на закритому засіданні слідчої комісії Ради з питань фортифікацій, заявив секретар ТСК Михайло Бондар. Він повідомив у кулуарах Ради, що подробиці про ці справи розкриють на наступному засіданні комісії за тиждень.

За словами Бондаря, Міноборони та обласні військові адміністрації мають дати інформацію про освоєння бюджетних грошей на будівництво укріплень, графік їхнього зведення та місце розташування. Після цього депутати плануватимуть ревізію фортифікацій.

“Наразі вже відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд. Члени комісії від «Слуг народу», почувши такі цифри, одразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це вертикаль президента. Наступного разу ми маємо отримати по кожному провадженню – за якою статтею, хто там фігурує і які суми”, – сказав Бондар.

"Захист Харкова: Способи та Потенційні Небезпеки"

Український військовий аналітик Олексій Копитько стверджує, що захист Харкова від варварських обстрілів можливий, але потрібні заходи з боку західних союзників та політична воля. Він наголошує, що Харків, як і інші міста України, заслуговує на захист, оскільки входить до числа великих міст Європи та має значне населення. Порівнюючи Харків з відомими європейськими містами, Копитько підкреслює його значення та показує, що обстріли по Харкову можуть призвести до руйнування великої частини міста.

Аналітик розглядає можливість захисту міста через удари по пускових у Росії та заходи проти російської авіації. Він вважає, що українські партнери вже мають достатні засоби для цього, але їх використання у Росії обмежено. Копитько закликає до політичного рішення щодо цього питання, наголошуючи, що відкладення цього кроку може призвести до подальшого руйнування Харкова та відкрити двері для агресії в Європі.

Він також попереджає, що бездіяльність західних країн може підштовхнути Кремль до подальших агресивних кроків, включаючи обстріли міст Європи. Копитько закликає до рішучих заходів для захисту Харкова та запобігання подальшій ескалації конфлікту.

Стаття відображає загрозу для міста Харкова від варварських обстрілів та необхідність захисту його від подібних атак. Аналіз автора підкреслює важливість заходів з боку західних союзників та політичної волі для забезпечення безпеки міста. Висловлені занепокоєння щодо можливих наслідків бездіяльності та наголошено на необхідності швидкого та рішучого реагування на загрози для запобігання ескалації конфлікту та подальшому руйнуванню міста Харкова.

На території Павловської психіатричної лікарні в Києві знаряджується особливий куточок — терапевтичний сад, спрямований на відновлення психічного здоров'я тих, хто зазнав важких випробувань через війну. Ця ініціатива, започаткована данським урбаністом Мікаелем Колвіллом Андерсеном, має на меті перетворити земельний майданчик у простір для відновлення душі та тіла.

Коли у Данії садова терапія вже довела свою ефективність, стає зрозумілим, що вона може стати корисною і для українців, особливо тих, хто потрапив у військові дії та постраждав внаслідок них. Садове оточення, збагачене рослинами та спеціально створеними елементами дизайну, має великий потенціал у розслабленні, заспокоєнні та підтримці процесу відновлення.

Створення терапевтичного саду — це не лише нова ініціатива для Києва, але й крок до того, щоб забезпечити належну підтримку та догляд за тими, хто пережив важкі часи. Надія на те, що цей сад стане не лише місцем відпочинку, але й джерелом сили та підтримки для тих, хто його потребує, є великою.

У Данії терапевтичні сади знаходяться у кожному місті і довели свою ефективність у реабілітації. Мікаель зазначив, що українцям такий підхід особливо необхідний через високий рівень стресу, спричиненого війною, який призвів до поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Останнім часом на території лікарні відбулася акція “Толока”, в рамках якої сотні волонтерів долучилися до підготовки місця для майбутнього саду. Терапевтичний сад буде поділений на три зони, враховуючи крутий схил території. Перша зона призначена для людей з важким ПТСР, які уникають контактів із зовнішнім світом. Друга зона призначена для тих, хто вже готовий спілкуватися про свої проблеми, а третя – для активної діяльності та роботи з руками.

Координаторка акції “Толока”, архітекторка Дарина Рощук, розповіла, що вони вивчили досвід зарубіжних садів, де акцент робиться на роботі руками. У саду планується вирощування овочів і фруктів, які можна буде використовувати у лікарні, а також створення спеціальних зон для розвитку сенсорної та моторної майстерності.

Організатори планують завершити роботи над садом до початку червня та запросити всіх, хто потребує підтримки та спокою, скористатися цією новою терапевтичною можливістю.