На ТЦК подали 1,6 тисячі скарг, а покарали лише 50 осіб

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зав’ялець відбував покарання у Хмельницькому слідчому ізоляторі, де виявив бажання проходити військову службу за контрактом. Керівництво установи, враховуючи його бажання, звернулося до суду з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, ухваленим Верховною Радою у травні 2024 року, які дозволили засудженим, що добровільно погоджуються на службу, отримувати дострокове звільнення.

Суд встановив, що колишній голова МСЕК відповідає вимогам для проходження військової служби за контрактом. До досягнення граничного віку на військовій службі йому залишалося понад три роки, він придатний за станом здоров’я, пройшов професійно-психологічний відбір та має достатній рівень фізичної підготовки.

Суд задовольнив клопотання керівництва СІЗО, і Зав’ялець був достроково звільнений та переданий нацгвардійцям для подальшої служби у військовій частині. Якщо б він не мобілізувався, то залишався б у тюрмі ще на рік і чотири місяці.

Крім того, суд наклав на звільненого засудженого адміністративний нагляд на рік, який здійснюватиме командир військової частини. Зав’ялець зобов’язаний дотримуватись обмежень, включаючи заборону на перебування поза межами місця дислокації військової частини без дозволу командира.

Варто зазначити, що у квітні 2023 року Хмельницький міськрайонний суд визнав Зав’яльця невинуватим у справі про отримання хабаря. Однак у грудні 2023 року Хмельницький апеляційний суд скасував виправдувальний вирок і призначив йому два роки тюрми за отримання хабаря у розмірі $1,1 тис. за сприяння у наданні інвалідності.

Після вироку апеляції Зав’ялець намагався отримати відстрочку покарання через важку хворобу, але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

Наразі Державне бюро розслідувань активно веде дослідження щодо фактів незаконного збагачення в особі Анатолія Нанівського, полковника та керівника Квартирно-експлуатаційного відділу Львівської області. Ця справа викликає серйозний інтерес громадськості та владних структур, оскільки порушення законодавства щодо декларування та джерел формування майна має серйозні наслідки для правопорядку та довіри до владних інституцій. ДБР активно залучає не лише внутрішні, а й зовнішні експертні ресурси для об'єктивного та всебічного розслідування цієї справи з метою встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від детальної та прозорої роботи ДБР в цій справі залежить дотримання принципів правової держави та ефективного боротьба з корупцією на всіх рівнях влади.

У ДБР вважають, що офіційні доходи – не єдине джерело доходів сім’ї Нанівського, і він отримує хабарі від підрядників на ремонтах і постачанні товарів для військових частин, а свої неофіційні статки вкладає в придбання нерухомості.

Наприклад, за версією слідства, саме за хабарі донька полковника 2022 року набула права на квартиру площею 100 м2 у новобудові на вул. Лінкольна у Львові, на яку торік оформила право власності. Личаківський районний суд Львова вже наклав арешт на квартиру Вероніки Нанівської.

Також слідство вважає, що Нанівський використовує свого близького родича, військовослужбовця Романа Рудницького, для оформлення частини придбаного на нелегальні доходи майна.

Наприклад, у червні 2023 року донька Нанівського уклала договір про іпотеку з Рудницьким, нібито позичивши йому 100 тисяч доларів. Предметом іпотеки став будинок у Брюховичах площею 178,1 м2 і ділянка під ним площею 0,1 га. Якщо Рудницький не віддасть борг, то будинок із землею офіційно перейде у власність Вероніки Нанівської.

Крім того, цього року Рудницький став власником автомобіля BMW X3. Слідчі ДБР вважають, що цей автомобіль Анатолій Нанівський придбав для доньки