На Волині затримали п’ятьох прикордонників, причетних до незаконного виїзду чоловіків до Польщі

Українці дедалі уважніше ставляться до свого раціону, тому виробники охоче додають на упаковки вабливі написи на кшталт «без цукру», «знежирений», «дієтичний» або «безкалорійний». Однак такі формулювання не завжди відповідають інтуїтивним уявленням споживачів. Вони регулюються законодавством і можуть використовуватися лише тоді, коли продукт дійсно відповідає визначеним нормам. Держпродспоживслужба наголошує, що грамотне читання етикеток є не менш важливим, ніж вибір самого товару.

Поняття «безкалорійний» має конкретне числове значення. Так можна маркувати продукт, якщо його енергетична цінність не перевищує 4 ккал на 100 мл, тобто рівень, який практично не впливає на добову норму калорій. Для підсолоджувачів вимоги ще жорсткіші: не більше 0,4 ккал на відповідну кількість продукту. Тому написи про відсутність калорій не означають абсолютного нуля, а лише вказують на мінімальні, майже незначні показники.

Ця позначка означає, що до продукту не додавали ні цукор, ні підсолоджувачі. Водночас, якщо природні цукри містяться у самому продукті, на етикетці має бути уточнення: «Містить цукор природного походження».

Позначку дозволено використовувати лише у випадку, якщо продукт містить не більше 0,04 г натрію на 100 г/100 мл. Винятком є мінеральні та інші види води.

Це напис дозволено, якщо продукт містить до 0,5 г жиру на 100 г/100 мл. Фрази на кшталт «знежирено на 30%» заборонені.

Маркувати продукт як «джерело омега-3» можна лише тоді, коли він містить потрібну кількість корисних жирних кислот: 0,3 г альфа-ліноленової кислоти або 40 мг EPA+DHA на 100 г/100 ккал.

Багато маркетингових написів виглядають привабливо, але можуть вводити в оману. Тому Держпродспоживслужба радить не довіряти гучним слоганам, а завжди перевіряти склад і харчову цінність продукту.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Встановлено, що у квітні 2017 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватне товариство уклали договір генпідряду на будівництво Подільського мостового переходу вартістю понад 4,3 млрд грн. Протягом 6 років сторонами укладались додаткові угоди, якими збільшувався строк виконання договору та його ціна. Станом на грудень 2024 року за договором сплачено понад 8,7 млрд гривень”, — пояснили суть справи у прокуратурі.

До того ж, Антимонопольний комітет України встановив, що 2 учасників тендеру на проведення будівництва (зокрема і переможець) ще у 2017 році узгоджували свої дії. “Так, учасники тендеру користувались однією IP-адресою та одним пристроєм, комунікували між собою, залучали одну й ту саму уповноважену особу. Таким чином Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що товариства, які брали участь у тендері, мають спільні інтереси та взаємозв’язки”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ці товариства протягом 2022-2023 років намагались оскаржити рішення АКМУ в судах, однак суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні цих вимог.

Перевіривши усі факти порушень та враховуючи необхідність добудови мосту, що і надалі вимагатиме видатків з бюджету, прокуратура через суд вимагає визнати недійсним договір генпідряду між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватним товариством, що будує міст з 2017 року.