На Закарпатті затримали чоловіка, який за $13 тисяч організовував втечу ухилянта через гори

"Захист Харкова: Способи та Потенційні Небезпеки"

Український військовий аналітик Олексій Копитько стверджує, що захист Харкова від варварських обстрілів можливий, але потрібні заходи з боку західних союзників та політична воля. Він наголошує, що Харків, як і інші міста України, заслуговує на захист, оскільки входить до числа великих міст Європи та має значне населення. Порівнюючи Харків з відомими європейськими містами, Копитько підкреслює його значення та показує, що обстріли по Харкову можуть призвести до руйнування великої частини міста.

Аналітик розглядає можливість захисту міста через удари по пускових у Росії та заходи проти російської авіації. Він вважає, що українські партнери вже мають достатні засоби для цього, але їх використання у Росії обмежено. Копитько закликає до політичного рішення щодо цього питання, наголошуючи, що відкладення цього кроку може призвести до подальшого руйнування Харкова та відкрити двері для агресії в Європі.

Він також попереджає, що бездіяльність західних країн може підштовхнути Кремль до подальших агресивних кроків, включаючи обстріли міст Європи. Копитько закликає до рішучих заходів для захисту Харкова та запобігання подальшій ескалації конфлікту.

Стаття відображає загрозу для міста Харкова від варварських обстрілів та необхідність захисту його від подібних атак. Аналіз автора підкреслює важливість заходів з боку західних союзників та політичної волі для забезпечення безпеки міста. Висловлені занепокоєння щодо можливих наслідків бездіяльності та наголошено на необхідності швидкого та рішучого реагування на загрози для запобігання ескалації конфлікту та подальшому руйнуванню міста Харкова.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Серед основних партнерів «Бойових птахів» – фірма Roshen, Укренерго, Нафтогаз і Фонд Сергія Притули. Власники – Юрій Добронравін і Дмитро Ковальчук.

Примітно, що компанія володіє корпоративними правами фірми «КрафтЛаб». Один з її власників вказаний Сергій Васильович Руденко, прізвище якого є у базі корупціонерів. Раніше Руденко працював директором кондитерської фабрики Roshen у Києві, яка є одним з основних партнерів у «Бойових птахів».

Як вдалося встановити, власники «Бойових птахів» – Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін – є бенефіціарами компанії «Фромет», зареєстрованої в травні 2024 року. Засновником вказана естонська фірма Electric Wings Group. Однак бенефіціарами останньої є все ті ж Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін. Членом правління є Арно Вайк – гендиректор естонської компанії Threod Systems, що виробляє безпілотники.

Відомо, що продажі його компанії збільшилися втричі. Фірма тісно співпрацює з оборонним відомством Естонії. Це важливе уточнення, тому що особисто Вайк неодноразово стверджував про цінність «кожного євро, що надходить в естонську оборонну промисловість, чи то ззовні, чи то зсередини, безумовно зміцнює нашу обороноздатність, а також економіку Естонії».

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.