Вівторок, 12 Серпня, 2025

НАБУ і САП викрили заволодіння коштами під час модернізації АПК Мін’юсту

Важливі новини

Зеленський розпочинає новий етап: відставка Залужного і тло конфлікту

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

На Львівщині СБУ затримала рекетирів, які вимагали гроші за неіснуючі борги

Служба безпеки України нейтралізувала учасників двох організованих злочинних угруповань, які тероризували мешканців Львівської області. Як повідомили в обласному управлінні СБУ, зловмисники систематично вимагали гроші у місцевих жителів, прикриваючись вигаданими борговими зобов’язаннями. Правоохоронці затримали так званого «виконуючого обов’язки» лідера одного з угруповань та двох активних учасників іншої банди. За даними слідства, до складу обох ОЗУ входили […]

Олександр Кубраков повертається у велику гру

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Каже що створив зі своїми колегами з Міністерства незалежний аналітичний центр – We Build Ukraine – і очолив Наглядову раду.

Як пише Кубраков, «метою центру є розробка детального стратегічного плану розвитку економіки України в умовах війни та післявоєнного відновлення».

При цьому заявлена мета дуже перегукується з тією, яку було позначено в його колишньому відомстві, ось тільки бюджетні гроші йшли на розвиток особистих інтересів. Утім те саме ми спостерігатимемо і зараз: нова контора – це черговий спосіб відмити кеш, а не відновити країну.

Кабмін України частково відновив бронювання від мобілізації

Ключові елементи військового обліку:

Водночас до 15 листопада триватиме «аудит рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств, ухвалених в останні чотири місяці». Причина перевірки – «аномальне зростання кількості критично важливих підприємств і заброньованих працівників».

На підставі даних перевірки уряд оновить критерії бронювання, заявляє Кабмін.

Уже повідомлялося, що кожна п’ята українська компанія може втратити право бронювати співробітників після цього аудиту.

Через журналістське розслідування Кличко відсторонив свого заступника Володимира Прокопіва

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Минулого тижня в розслідуванні Bihus.Info зазначалося, що родичі Володимира Прокопіва, заступника мера Києва, придбали численні об’єкти нерухомості за час його роботи в Київраді та КМДА. Придбання включають квартири, офіси та комерційні приміщення в престижних районах столиці.

Учора, 21 жовтня, Bihus.Info випустив другу частину розслідування, у якій вказується, що двоє друзів заступника голови КМДА Володимира Прокопіва через приватні компанії отримали у власність щонайменше шість об’єктів нерухомості, які раніше належали місту.

Зокрема, у розслідуванні вказується, що Олександр Поштарюк – земляк Прокопіва з Івано-Франківська, багато років працював у компаніях дружини та тестя політика найманим співробітником. Водночас, допомагав родині Прокопіва з нерухомістю та авто. В 2016 році він продав політику MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC за ціною, вдвічі дешевше ринкової. За кілька років, у 2018, допоміг Прокопіву стати власником маєтку на 600 кв.м. в котеджному містечку “Коник”. Його Поштарюк нібито побудував за власні кошти, хоча за даними журналістів, співмірних доходів не мав.

Як вказано у розслідуванні, добудований, але ще не відремонтований маєток Поштарюк віддав Прокопіву, політик же навзамін віддав другу свій старий, у 5 разів менший будинок на околиці Києва, з невеликою доплатою. Поки маєток завершували, Прокопів жив у сусідньому будинку, який також викупив Поштарюк. Офіційно – Прокопів його орендував, але навіть за оренду довго не платив.

Ще один друг Прокопіва – Андрій Стеценко. З 2018 року його дружина працює в Київраді, а саме в Секретаріаті, який раніше очолював Прокопів. Стеценки, як і Прокопіви з Поштарюком, із Івано-Франківська, переїхавши до Києва, вони багато років винаймали квартиру у фірми тестя Прокопіва. А свій ФОП Стеценко зареєстрував і досі тримає в квартирі Поштарюка, повідомляється у розслідуванні.

За даними розслідування, Стеценко допоміг Прокопівим отримати у власність елітну нерухомість за копійки. Спершу він інвестував від свого імені в будівництво ЖК Signature, за нез’ясованих обставин придбавши квартиру по ціні в чотири рази нижче ринкової, а потім за цю ж ціну продав права на квартиру фірмі дружини Прокопіва. Наразі ЖК Signature – найдорожчий ЖК Києва.

Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури спільно зі Службою безпеки України повідомили про підозру шістьом особам у справі щодо заволодіння понад 10 мільйонів гривень під час закупівлі послуг із модернізації апаратно-програмного комплексу апарату Міністерства юстиції України.

Як повідомляє пресслужба НАБУ, серед підозрюваних — колишній державний секретар Мін’юсту, чинний начальник і заступник начальника управлінь міністерства, а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.

За версією слідства, бенефіціар ТОВ розробив схему, за якою посадові особи Мін’юсту ініціювали зміни до кошторису на 2021 рік, що дозволило провести необхідну закупівлю. Керівники товариства підготували технічне завдання з вузькими вимогами до обладнання, щоб усунути потенційних конкурентів.

Для обґрунтування завищеної ціни компанії-учасники обмінялися комерційними пропозиціями, що підтвердили потрібний рівень вартості. У торгах взяла участь ще одна фірма з менш вигідною пропозицією, аби створити видимість конкуренції.

За підсумками тендеру Мін’юст уклав договір із заздалегідь визначеним ТОВ. Надані послуги обійшлися за завищеною вартістю, а державний бюджет зазнав збитків на суму понад 10 млн грн.

Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Крім того, начальнику одного з управлінь Мін’юсту інкриміновано незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України).

Розслідування триває, слідчі встановлюють усі обставини та інших можливих учасників схеми.

Останні новини