Вівторок, 2 Червня, 2026

НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

Важливі новини

Хліб може подорожчати на 20% до кінця 2025 року — прогноз Всеукраїнської асоціації пекарів

До кінця 2025 року вартість хліба в Україні може зрости на 20%. Такий прогноз озвучив голова Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в коментарі ЗМІ. «Не здивуюсь, якщо так станеться. Усе до цього йде», — зазначив Тараненко. За його словами, головними чинниками потенційного подорожчання є зростання цін на всі ключові компоненти хлібобулочних виробів: борошно, дріжджі, жири […]

Поганий сон і смартфони підвищують ризик серцевих хвороб у дітей

Дослідники з Данії виявили, що надмірний час, проведений перед екранами смартфонів, комп’ютерів і телевізорів, може серйозно впливати на серцево-судинне здоров’я дітей та підлітків. Результати їхнього дослідження опубліковані в Journal of the American Heart Association. У дослідженні взяли участь понад тисячу молодих людей у віці від 10 до 18 років. Аналіз показав, що кожна додаткова година […]

Кондратюк про Козловського: “Він давно не служить”

Відомий український продюсер Ігор Кондратюк зробив несподівану заяву про військову службу співака Віталія Козловського, який у червні 2023 року мобілізувався до Нацгвардії. Як стверджує продюсер, наразі артист вже не перебуває на службі. Про це Кондратюк розповів в інтерв’ю для програми “Рандеву” Яніни Соколової. Козловський більше не служить? За словами Кондратюка, він підтримував зв’язок із військовими, […]

The post Кондратюк про Козловського: “Він давно не служить” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

РФ намагається замкнути “кліщі” навколо українських позицій

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Валерій Тарасюк, голова НКРЕКП, вказує на значні досягнення ЗСУ в інших частинах фронту. Зокрема, українським військам вдалося закріпитися в районі Вовчанська та покращити свої позиції поблизу Сіверська. Звіти ISW зазначають, що ситуація в районі Сіверська стабілізувалася після повернення контрольованих позицій, які були втрачено раніше, в районі села Івано-Дар’ївка.

У Покровському напрямку російські війська активно просуваються, намагаючись взяти в “кільце” українські позиції біля населених пунктів Гродівка, Новогродівка та Селидове. Водночас зазначено, що наступ російських військ сповільнився через природні перешкоди — річку Вовчу та Карлівське водосховище. Вірогідність серйозного оточення українських сил у цьому районі наразі залишається невисокою, але загроза все ще присутня.

На Курахівському напрямку російські війська досягли часткових успіхів, просунувшись до південної частини Красногорівки і обходячи Водяне. ЗСУ успішно зупинили просування російської бронетехніки, що було підтверджено свідченнями з обох сторін.

У Харківському регіоні ситуація залишається напруженою. Вовчанськ залишаєтья під контролем українських сил, хоча аналітики повідомляють про відступ російських військ з південного берега річки Вовча. Під Куп’янськом і Сватовим активні бойові дії тривають, але значних змін в позиціях наразі не відзначено.

На Запорізькому напрямку українські війська могли залишити село Роботине, яке було захоплене влітку 2023 року. У той же час, є інформація про можливе просування російських сил у бік Малої Токмачки, але підтверджень цьому поки що немає. Бої на лівобережжі Херсонської області також продовжуються, і російські ЗМІ оприлюднили кадри захоплених українських військових.

Загалом, фронт залишається активним і динамічним, із суттєвими зрушеннями в окремих секторах, що вказує на постійні зміни в ситуації на полі бою.

Перемога Київської міської прокуратури у суді: скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю

Київська міська прокуратура досягла важливої перемоги в судовому процесі, пов’язаному із скасуванням реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, що розташована за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). У результаті зусиль прокуратури, 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов у справі №910/5325/25. Судове рішення стало важливим кроком у боротьбі з неправомірними діями у сфері нерухомості та сприяє посиленню правопорядку в державі.

В рамках судового розгляду, було скасовано державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю за ТОВ «Блексквад», яке мало претензії на цей об'єкт нерухомості. Крім того, визнано недійсним договір купівлі-продажу між ТОВ «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», що став основою для незаконного переходу прав на нерухомість. У результаті анульовано також реєстрацію права власності за останньою компанією.

Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.

НАБУ та САП повідомили про нову підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я та ексдиректору ДП «Поліграфкомбінат «Україна» Максиму Степанову. Його звинувачують у корупційній схемі з багатомільйонними роялті та відмиванні грошей через офшори.

За версією слідства, під час керівництва державним поліграфічним комбінатом Степанов організував отримання неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на захисні елементи для українських закордонних паспортів та ID-карток. Ці елементи були розроблені французькою компанією, яка погодилася передати права в обмін на можливість стабільно постачати свою продукцію державному підприємству.

У період з 2018 по 2021 рік на рахунки естонської компанії, яка фігурує у справі як інструмент для отримання роялті, надійшло близько 7 мільйонів євро. Ці кошти, за даними НАБУ і САП, легалізовувалися через офшорні структури, підконтрольні Степанову.

Слідство також встановило, що частина коштів — зокрема, 124,8 тис. доларів — були переведені на рахунок доньки підозрюваного. Це може свідчити про спроби замаскувати справжнє походження грошей та їх остаточних бенефіціарів.

Попередня підозра Степанова стосувалася зловживань службовим становищем, а також отримання вигоди у результаті змови. Однак нинішнє обвинувачення суттєво розширює коло можливих злочинів — від комерційного підкупу до повноцінної легалізації кримінальних доходів.

Ця справа вкотре демонструє, як навіть стратегічні державні функції — на кшталт захисту документів громадян — можуть ставати джерелом особистого збагачення для посадовців, якщо система контролю та підзвітності не працює належним чином.

Останні новини