НАБУ підозрює директорку Одеського аеропорту у мільйонних збитках

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

Військові експерти та аналітики відзначають суттєвий прогрес у підготовці України до майбутнього зимового періоду. Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, у своєму нещодавньому виступі висловив стриманий оптимізм щодо здатності країни протистояти викликам холодного сезону.

“По-перше, Україна вживає заходів, які раніше не були помітні. Це удари по місцях концентрації значних обсягів озброєння, що зменшує російські можливості, зокрема в балістиці”, – пояснив Мусієнко. Він також зазначив, що Україна зміцнює свою систему протиповітряної оборони (ППО) та очікує на виконання домовленостей саміту НАТО, що відбувся у Вашингтоні цього літа, стосовно постачання нових систем ППО.

“Німеччина передала додаткові системи, які здатні знищувати крилаті ракети та інші загрози”, – додав експерт.

Однак, він зазначив, що окупанти намагатимуться розосередити місця зберігання припасів і ракетного озброєння, щоб уберегти їх від українських ударів. “Ворог думає, що зможе краще захистити свої запаси, але ми маємо ефективні засоби для їх виявлення та знищення”, – підкреслив Мусієнко.

9 жовтня Сили оборони України завдали удару по складу зі зберігання БПЛА “Шахед” у Краснодарському краї Росії, знищивши близько 400 одиниць. За даними Forbes, це становить близько 5% усіх БПЛА, які ворог використав проти України з початку повномасштабної війни. Раніше українські захисники також вразили арсенал головного ракетно-артилерійського управління противника в Брянській області РФ, де розташовані лише два десятки подібних об’єктів.

Завдяки активній роботі Сил оборони України та зміцненню ППО, українські військові сподіваються зменшити загрози та забезпечити безпеку країни в зимовий період.

У парламенті України зареєстровано законопроєкт №14057, що пропонує суттєві зміни до Цивільного кодексу. Ініціатива належить групі народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Документ містить положення, спрямовані на посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації та визначає новий порядок її офіційного спростування.

Однією з ключових ідей законопроєкту є створення чіткої правової бази для боротьби з фейками та неправдивими повідомленнями. Автори ініціативи підкреслюють, що у сучасному інформаційному просторі неправдива інформація може мати серйозні наслідки — від підриву репутації до загроз національній безпеці. Тому запропоновані зміни мають на меті захист як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.