Офіцерці з Вінниччини загрожує до 10 років за хабарництво

Українська блогерка Даріана Корецька, відома в Instagram під ніком officialdori_ і з аудиторією понад 370 тисяч підписників, потрапила у центр гучного скандалу. Державне агентство з питань регулювання азартних ігор та лотерей виявило у її контенті систематичне порушення законодавства, пов’язане з незаконною рекламою онлайн-казино. За результатами перевірки Корецькій призначено штраф у розмірі 4,8 мільйона гривень.

Сторінка блогерки активно використовувалася для просування азартних ігор, які в Україні підлягають суворому контролю. У своїх Stories Корецька демонструвала глядачам буцімто виграні $200, описувала ігри як спосіб підняти настрій через «гормони щастя», а також залишала прямі посилання на реєстрацію в онлайн-казино. Втім, перевірка агентства довела, що облікового запису для таких виграшів у реальності не існувало, що свідчить про введення аудиторії в оману.

Виявити системні порушення вдалося завдяки моніторингу командою PlayCity та скаргам користувачів, а особу встановили завдяки оперативній роботі Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві.

Це не поодинокий випадок: у серпні в Україні заблокували 7 Instagram-акаунтів за систематичну рекламу онлайн-казино, серед них — сторінка блогерки Сімбочки. У країні наголошують, що співпраця з Meta триває, а боротьба з нелегальним азартом лише посилюватиметься.

В Україні діють жорсткі правила щодо реклами азартних ігор. Вона дозволена лише у визначених місцях, таких як нічний ефір телебачення, спеціалізовані видання для дорослих та офіційні сайти ліцензованих операторів. Усі рекламні матеріали повинні містити позначку 21+, рекламуються можуть лише легальні бренди, заборонено використання неповнолітніх, військових, медиків та волонтерів, а також відомих осіб (крім спортсменів). Крім того, оголошення не повинні обіцяти легкі гроші чи бонуси, а щонайменше 15% площі має містити попередження про ризик ігрової залежності.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про масштабні фінансові недоречності при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на загальну суму, що перевищує 1,5 мільярда гривень. Адвокат підсудного, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію, додавши, що суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, направивши ухвалу в Службу виконання покарань, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання та поклавши на нього певні обов'язки.

Це рішення суду настало після того, як суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів для підтримки обвинувачення в злочині розкрадання. У своєму коментарі суддя підкреслив, що, якщо навіть антикорупційні органи не бачать складу злочину, то яким чином може його побачити суд.

Нагадаємо, що Олександра Лієва взяли під варту ще 12 лютого, поклавши на нього заставу в розмірі 50 мільйонів гривень. Проте через місяць, 9 квітня, рішення про взяття під варту було скасовано. Лієв не повернувся до Служби виконання покарань, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Внаслідок цього він залишився без запобіжного заходу.

У своєму останньому засіданні, 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду.

У вищезгаданій статті можна зробити кілька висновків:

• Суд вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міноборони Олександра Лієва від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про можливі махінації з закупівлі боєприпасів для ЗСУ на суму понад 1,5 мільярда гривень.

• Суд врахував відсутність достатніх доказів від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обвинувачення Лієва у розкраданні.

• Виходячи з цього, можна зробити висновок про необхідність додаткового збору доказів та проведення об'єктивного розслідування справи.

• Важливо підкреслити необхідність дотримання закону та принципів правосуддя у всіх етапах розгляду подібних справ, щоб забезпечити справедливість та довіру до судової системи.

• Запитання про ефективність роботи антикорупційних органів та потребу вдосконалення їх методів роботи також залишається актуальним.