Субота, 7 Червня, 2025

НАБУ та САП відправили до суду справу нардепа Лабазюка за надання неправомірної вигоди

Важливі новини

Україна не зможе виконати план мобілізації

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“На жаль, осінь у нас пішла на спад”, — зазначила Бобровська. Вона також підтвердила, що в умовах нестачі бійців на передовій та сповільнення мобілізаційних темпів авіатехніків та спеціалістів ППО перевели в піхоту.

Депутат зазначила, що до грудня не буде виконано план Генштабу, як на цей рік, так і на поточний місяць. “З цим складно, і знову ми повертаємося до ситуації весни 2024 року,” — додала вона.

Коментуючи інформацію про потребу мобілізувати 500 тисяч людей до української армії, Бобровська наголосила, що така цифра не фігурує в планах на цей рік чи наступний. Вона підкреслила, що є чіткі плани по мобілізації, і зауважила, що зазначена цифра в півмільйона потребує уточнення щодо термінів.

“Півмільйона людей — за який термін часу? Це треба уточнити. Бо розкидатися такими цифрами — це безвідповідально,” — вказала Бобровська. За її словами, на цей рік були плани, які доведені, і вони значно менші за 500 тисяч.

Якщо говорити про наступний рік, коли Генеральний штаб говоритиме про необхідність поповнення бойових бригад та формування нових, тоді мова може йти про інші цифри. Однак Бобровська наголосила, що на закритих засіданнях не йшлося про 500 тисяч мобілізованих.

Екс-керівника Міноборони Лієва, підозрюваного у розтраті понад 1,5 млрд гривень, випустили без заходів запобігання

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.

Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.

Одного з головних податківців Києва затримано за підозрою в корупції

За інформацією правоохоронних органів, було затримано посадову особу, яка виконувала обов'язки заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у столиці. Це затримання є частиною ширшої антикорупційної операції, спрямованої на очищення державних органів від зловживань.

За даними відомства, чиновник причетний до здирництва неправомірної вигоди від столичних підприємців.

Правоохоронці задокументували, як він отримував хабарі від директора київської компанії, яка займається оптовою торгівлею твердим, рідким та газоподібним пальним. В обмін на грошову винагороду, як повідомляється, податківець обіцяв підприємцю надати ліцензії на продаж пального.

Для комунікації з головою компанії та передачі хабара чиновник залучив свого знайомого.

Служба безпеки задокументувала отримання чиновником першої частини неправомірної вигоди та затримала його разом із посередником під час передачі другого «траншу».

Обом затриманим оголошено про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (прийняття пропозиції, обіцянки чи отримання неправомірної вигоди посадовцем).

Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Київському податківцю загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Весняно-літня кампанія: РФ зосередить наступ на кількох напрямках — експерт

Відомий майор запасу Національної гвардії України та ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман висловив думку щодо ймовірних напрямків наступу Росії в межах весняно-літньої кампанії 2025 року. В ефірі телеканалу «Еспресо» він зазначив, що зазвичай будь-яка наступальна операція має відбуватися на кількох напрямках, аби не розпорошувати сили. «Найімовірніше, росіяни зосередять свої зусилля на 3-4 напрямках», — заявив […]

Українське правоохоронне відомство, а саме Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, вживають рішучих заходів у боротьбі з корупцією на всіх рівнях влади. Найсвіжіший приклад цього — подання до суду справи проти народного депутата України від фракції “За майбутнє”, Сергія Лабазюка. Його звинувачення стосуються надання неправомірної вигоди колишньому віцепрем’єр-міністру Олександру Кубракову та голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

Суть звинувачень полягає в тому, що у серпні 2023 року Лабазюк, як власник великого будівельного та аграрного бізнесу, використовуючи свій статус народного депутата, звернувся до вищого посадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди на відбудову інфраструктурних об’єктів на суму 1 мільярда гривень. У разі успішного отримання цих підрядів, він обіцяв “винагороду” у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. З метою досягнення домовленості щодо наступних кроків, народний депутат залучив директора своєї компанії.

Цей випадок є ілюстрацією наполегливої роботи правоохоронних органів виявлення та припинення корупційних схем, що порушують закон та підірвують довіру до державних інституцій. НАБУ та САП продовжують активно діяти в інтересах правопорядку та чесності, незалежно від статусу чи впливу осіб, залучених до корупційних правопорушень. Це також служить важливим сигналом для інших посадовців та представників влади про неприпустимість корупційних діянь та відповідальність за них перед законом.

Нагадаємо, що боротьба з корупцією є однією з ключових пріоритетних завдань для побудови сильної, прозорої та справедливої держави, яка здатна забезпечити добробут та розвиток своїм громадянам. У світлі цього, кожен випадок виявлення корупції та притягнення винних до відповідальності є кроком у напрямку будівництва правової держави, де немає місця для корупційних проявів та привілеїв.

Пізніше обвинувачені передали вищому посадовцю Державного агентства відновлення неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США. Передача хабаря відбулася на парковці одного зі столичних супермаркетів, а гроші були приховані в китайській шкатулці.

Лабазюк заперечував, що намагався підкупити чиновників, стверджуючи, що його провокували на хабар. Справа кваліфікується за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, за що йому загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі.

28 листопада Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Лабазюку, проте заставу у сумі 40 мільйонів 260 тисяч гривень за нього внесли, і він вийшов з-під варти в той же день.

У НАБУ відзначили, що це уже другий народний депутат, якого звинувачують у наданні неправомірної вигоди у сфері відновлення.

У квітні 2024 року до суду направили обвинувальний акт із справою щодо іншого депутата.

Що відомо про Сергія Лабазюка

Депутат Верховної ради України трьох скликань (теперішнього дев’ятого скликання, восьмого та сьомого скликань). З 2012 року обирається до парламенту по одному і тому ж мажоритарному округу №188, до якого входить частина Хмельницького, колишні Хмельницький та Волочиський райони.

Один із народних депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. 1 серпня 2014 року подав заяву з проханням вважати результат голосування як «не голосував». Згодом заявив, буцімто насправді він не голосував за ці закони.

Наразі у Верховній Раді є членом депутатської групи “За майбутнє” та членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Народився у 1980 році у Волочиську Хмельницької області. Є засновником та на цей час почесним президентом ТОВ “Група компаній “Вітагро”, яка займається рослинництвом, садівництвом та тваринництвом.

Одружений. Дружина депутата Віолета Лабазюк наразі є головою Хмельницької обласної ради.

Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом політичної корупції та тендерних махінацій.

В грудні 2020 року ветеран АТО Олексій Кравчук заявив про погрози його родині після того, як він опублікував відео, де Лабазюк ображав його побратимів.

Є інформація про причетність підприємства ТОВ «Інвестиційна компанія „Вітагро“» Лабазюка у прихованій приватизації державного підприємства «Завод „Маяк“».

Останні новини