Начальника Бучанського ТЦК Леоніда Викочка судитимуть за незаконне збагачення

7 грудня вирізняється насиченим поєднанням церковних, міжнародних і народних подій. Ця дата поєднує у собі глибокий духовний зміст, професійні відзнаки та багатовікові звичаї, що формували світогляд українців упродовж століть. У різні історичні епохи саме цей день вважався особливим рубежем перед зимовими святами та періодом духовного зосередження.

За новим церковним календарем християни цього дня вшановують пам’ять святого Амвросія Медіоланського — видатного богослова, проповідника та одного з найвпливовіших отців Західної Церкви. Його життя було прикладом служіння людям через слово, знання та моральний авторитет. У християнській традиції Амвросія вважають покровителем учителів, викладачів, наставників, тренерів і всіх, хто пов’язаний з переданням знань. У молитвах до нього просять мудрості, терпіння, справедливості та сили для щоденної праці з людьми.

У світі 7 грудня відзначають Міжнародний день цивільної авіації — професійне свято пілотів, бортпровідників, інженерів, диспетчерів та інших фахівців, без яких не відбувається жоден політ. До переліку інших міжнародних подій сьогодні належать День цукрової вати, День «Напиши листа» та День бароко.

В Україні офіційно святкують День місцевого самоврядування. Привітання отримують працівники сільських, селищних, міських та обласних рад — люди, які щоденно займаються розвитком громад і вирішенням локальних проблем. Цього дня відзначають і культурне свято — День української хустки. Колись цей елемент одягу був символом статусу заміжньої жінки, а нині став атрибутом національної ідентичності. У багатьох містах дівчата та жінки одягають традиційні хустки, фотографуються й бережуть давню майстерність їх зав’язування.

Народний календар 7 грудня зберіг чимало зимових прикмет. Вважалося, що сильний снігопад обіцяє мокрий грудень, мороз — холодне Різдво, а ясне небо свідчить про сувору зиму. Дощ цього дня пророкував часті відлиги протягом місяця. Традиції включали початок приготувань до зимових свят, перевірку запасів і квашення капусти. За старим стилем це був Катеринин день — жіноче свято, коли дівчата збиралися на посиденьки, пліткували та ворожили на судженого.

Важких заборон цього дня немає, але вважалося небажаним сумувати, нарікати на життя або бажати зла іншим — адже негативні думки можуть «притягнути» 40 днів неприємностей. Незаміжнім дівчатам не радили мити голову, щоб уникнути проблем в особистому житті.

Ключові елементи військового обліку:

«Якщо 160 тисяч осіб не прийде мобілізуватися протягом наступних двох місяців, ми підписуємо капітуляцію. Ну, тому що це ж чесна відповідь. Ви не хочете йти воювати, але хтось це має робити», – сказав Найєм.

За його словами, солдати, які зараз на передовій, «абсолютно вигорілі».

«Чесна історія була б така. Не хочете (воювати – Ред.)? Вам не цінне те, що ви зараз маєте? Просто подумайте над тим, що ви втратите, якщо фронт упаде», – додав він.

Зазначимо, що плановану цифру щодо мобілізації 160 тисяч раніше озвучив голова РНБО Литвиненко. Пізніше західні ЗМІ повідомили, що таку кількість ЗСУ хочуть набрати за три місяці.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Ми ведемо наступ. Мета – розтягнути позиції противника, завдати максимальних втрат і дестабілізувати ситуацію в Росії, оскільки вона не в змозі захистити свій власний кордон”, – сказав агентству чиновник, який попросив не вказувати його ім’я.

Російські військові раніше заявили, що в операції ЗСУ в Курській області взяли участь близько 1000 солдатів, проте співрозмовник AFP у Києві заявив, що їх набагато більше.

За його словами, вторгнення в Курську область значно підняло моральний дух серед українців.

“Це значно підняло наш бойовий дух, бойовий дух української армії, держави і суспільства, – сказав чиновник. – Ця операція показала, що ми можемо переходити в наступ, рухатися вперед”.

Співрозмовник агентства заявляє, що Україна під час свого вторгнення в Росію не планує анексувати будь-які території.

При цьому, як зазначає AFP, наступ України на територію Росії не послабив натиск російських військ на сході України. Співрозмовник агентства визнав, що росіяни не відводять війська з позицій на сході України.

Після чергових масованих атак Росії на енергосистему України народний депутат Олексій Кучеренко висловив різку критику на адресу центральної влади та київської міської адміністрації, звинувативши їх у нездатності захистити критичну інфраструктуру. За словами Кучеренка, чиновники, які публічно заявляли про готовність об’єктів енергетики до таких нападів, фактично не вжили достатніх заходів для їхнього захисту. Ситуація, на його думку, не є просто технічною, а набуває політичного виміру, адже йдеться не лише про недоліки у виконанні конкретних проєктів, а й про відсутність належної координації та відповідальності серед органів влади.

Зокрема, депутат зазначив, що відсутність реальних результатів захисту енергетичних об’єктів є прямим наслідком бездіяльності та недооцінки загроз з боку відповідальних осіб. Він підкреслив, що на тлі постійних ракетних атак і відновлення інфраструктури необхідно було вжити оперативних заходів для зміцнення енергетичної безпеки країни. Олексій Кучеренко також звернув увагу на те, що уряд і місцева влада знову допустили формальне виконання обов’язків, замість того щоб працювати над реальним зміцненням системи.

«У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

«Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.