Нацбанк зміцнив гривню: курс валют на 14 жовтня

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Наразі Міноборони України активно впроваджує нові технології для поліпшення процесів військової служби. Одним із важливих напрямків розвитку є впровадження можливості електронного оформлення направлень на військово-медичну комісію через додаток Резерв+. Це нова ініціатива, яка спростить і прискорить процеси призову та медичної оцінки військовослужбовців.

Важливою перевагою цієї ініціативи є зменшення бюрократичних процедур і оптимізація робочих процесів в армії. Завдяки електронному оформленню направлень військовики зможуть швидше отримувати відповідні медичні рекомендації та призначення, що є критично важливим у воєнний час.

Такий крок свідчить про високий рівень використання сучасних технологій в управлінні обороною країни та демонструє здатність української армії до інноваційного розвитку. Очікується, що впровадження електронних систем буде сприяти підвищенню ефективності та оперативності військово-медичного обслуговування, що в свою чергу позитивно позначиться на бойовій готовності та здоров'ї військовослужбовців.

Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.

За її словами, найближчим часом у Резерв+ з’явиться можливість для людини самій згенерувати собі направлення на проходження ВЛК, якщо в неї виникне таке бажання.

Функції, щоб ТЦК за своєю ініціативою надіслала направлення на ВЛК через Резерв+ поки що немає. Але, за словами Чорногоренка, зараз триває аналіз такої можливості.

“Ми зараз аналізуємо, проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я, нашими партнерами, з Генеральним штабом. Найближчим часом вийдемо з анонсом конкретних дат”, – сказала Чорногоренко.

Зазначимо, що розсилка направлення на ВЛК в електронному вигляді дуже важливий момент. Бо тільки після проходження ВЛК людина може бути мобілізована (якщо вона раніше не проходила комісію). Тому якщо у ТЦК з’явиться можливість розсилати направлення на ВЛК через Резерв+ це може різко активізувати мобілізацію. Тому що буде досить проста і швидка схема: людина оновлює дані через “Резерв+”, у ТЦК звіряються, чи проходила вона вже ВЛК. І якщо ні, то тут же висилають їй направлення, проводять ВЛК, після чого виписують мобілізаційну (бойову) повістку.

З іншого боку, це буде додатковим аргументом не оновлювати свої дані для тих, хто служити не хоче.

За словами Чорногоренка, через Резерв+ оновили свої дані вже 1,7 млн українців. При цьому закордонні українці, як і раніше, це робити не поспішають. Наразі за кордоном оновило дані всього 26 тисяч осіб.