Надя – мій краш: син Потапа розповів про відносини з Дорофєєвою

Колишній президент США Дональд Трамп звернувся до громадськості з закликом поновити розслідування, що стосується процедури його імпічменту, ініційованої в 2019 році через обвинувачення в нібито тиску на Україну. В дописі на своїй платформі Truth Social Трамп назвав цей процес «українським імпічментом» і заявив, що це була «набагато серйозніша і незаконніша маніпуляція, ніж сам Вотергейтський скандал».

Президент США наголосив, що має на меті змусити відповідні органи, зокрема Конгрес, повторно розглянути всі факти і обставини, що лежать в основі цих звинувачень. Трамп також зазначив, що сподівається на об'єктивне та неупереджене втручання правових структур країни, яке могло б привести до справедливого розгляду цієї ситуації. Він особливо підкреслив роль Адама Шиффа, колишнього заступника голови Комітету з розвідки Палати представників, звинувативши його в «нечесності» та маніпуляціях під час розслідування.

Процедуру першого імпічменту Трампа було ініційовано Демократичною партією у 2019 році. Причиною став його телефонний дзвінок до президента України Володимира Зеленського. Трамп, за версією демократів, вимагав від України розслідування діяльності Гантера Байдена, сина Джо Байдена, що розцінювалося як тиск з метою впливу на президентські вибори у США.

Попри те, що Палата представників оголосила імпічмент, Сенат виправдав Трампа. Він неодноразово заявляв про політичний характер звинувачень та називав справу сфабрикованою. Тепер, напередодні нової виборчої кампанії, Трамп повертається до цієї теми, використовуючи її як аргумент проти своїх опонентів.

Його нові заяви можуть загострити політичне протистояння у США, адже імпічмент 2019 року досі залишається однією з найбільш суперечливих подій сучасної американської політики.

Мікрохвильова піч уже давно стала незамінним помічником у побуті — вона дозволяє за лічені хвилини розігріти або навіть приготувати повноцінну страву. Принцип її роботи базується на дії неіонізувального електромагнітного випромінювання, яке впливає на молекули води, жиру й цукрів у продуктах. Ці молекули починають коливатися, унаслідок чого виділяється тепло, що рівномірно прогріває їжу зсередини. Саме тому страви з мікрохвильовки готуються швидше, ніж у духовці чи на плиті.

Попри науково доведені факти, навколо мікрохвильових печей продовжують поширюватися різноманітні міфи. Один із найпоширеніших — нібито така піч “робить їжу радіоактивною” або “знищує всі корисні речовини”. Насправді ж мікрохвилі не мають нічого спільного з іонізувальним випромінюванням, яке може пошкоджувати ДНК або змінювати структуру речовин. Їх енергія надто мала, щоб викликати будь-які радіаційні ефекти, тому мікрохвильовка не може перетворити їжу на небезпечну для людини.

За даними ресурсу Verywell Health, ключову роль у роботі приладу відіграє магнетрон — елемент, який перетворює електроенергію на мікрохвилі. Вони найбільш активно взаємодіють із молекулами води. Саме тому страви з високим вмістом вологи — супи, тушковані овочі, каші — нагріваються значно швидше, ніж сухі продукти.

У процесі нагрівання частина вологи перетворюється на пару, що впливає на текстуру готової страви. Овочі стають м’якими, а от сухі продукти, якщо їх перегріти, можуть вийти пересушеними й “гумовими”.

Фахівці звертають увагу й на інший важливий момент: нагрів у мікрохвильовці не є ідеально рівномірним. Тепло поширюється від зовнішніх шарів до внутрішніх, тому великі шматки м’яса, запіканки чи інші щільні страви іноді потрібно діставати, перемішувати або перевіряти температуру всередині. Це не лише покращує смак, а й робить їжу безпечнішою з точки зору термічної обробки.

Наукові дослідження також показують: порівняно з варінням чи тривалим смаженням, мікрохвильове приготування може краще зберігати вітамін C та інші водорозчинні мікроелементи. Причина проста — коротший час готування і нижчі температури. У деяких випадках навіть зростає концентрація корисних компонентів, наприклад, антиоксидантів або резистентного крохмалю, який позитивно впливає на роботу кишківника.

Отже, мікрохвильова піч — це не “страшний прилад”, а інструмент, ефективність і користь якого залежать від того, як саме ми ним користуємося: чи не перегріваємо їжу, чи обираємо правильний посуд і чи зважуємо час приготування.

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.