Вівторок, 2 Грудня, 2025

Накрити новорічний стіл стає все дорожче: як змінились ціни на популярний салат

Важливі новини

Армія рф рухається на Запоріжжя через Кам’янське та Плавні

За даними аналітичного проєкту DeepState, за минулу добу російські окупаційні війська досягли тактичного просування на окремих напрямках у Запорізькій та Донецькій областях. Зокрема, підтверджено рух російських підрозділів у районі Кам’янського (Василівський район, Запорізька область) та поблизу Яблунівки (Краматорський район, Донеччина). Також армія РФ просунулася в районі Плавнів, що є наближенням до стратегічно важливого напрямку на […]

Росія активізує використання нових дронів у війні з Україною

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ігнат зазначив, що російські безпілотники, зокрема дрони невідомого типу, часто піддаються впливу українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), в результаті чого багато з них падають на землю без шкоди.

Термін “локаційно втрачені”, що використовується Повітряними силами, позначає ситуацію, коли ціль, яку супроводжують радіотехнічні війська, зникає з радарів. Це може статися внаслідок вичерпання пального або під впливом українських засобів РЕБ.

За словами військового, вночі 5 жовтня сили ППО збили три безпілотники, тоді як ще десять були «локаційно втрачені» на півдні та півночі України. Відзначається, що можливо, це були дрони іншого типу, і їх ідентифікація буде проведена на землі фахівцями.

Окрім того, Ігнат повідомив про зростання використання Росією дешевих безпілотників, зокрема моделі «Гербер». Ці дрони виробляються в трьох варіантах: для радіоелектронної розвідки, як дрони-камікадзе або як хибні цілі. За даними Defence Express, дрони «Гербер» виготовлені з пінопластового корпусу та на низькому технологічному рівні, що призводить до частих випадків їх самостійного виходу з ладу.

Недорога страва, яка захищає серце: що варто знати про квасолю

Консервована квасоля — одна з найбільш недооцінених страв, яка може реально допомогти у боротьбі з підвищеним холестерином. Вона не лише смачна, доступна і поживна, а й має доведені корисні властивості для серцево-судинної системи. Понад половина дорослого населення Великої Британії стикається з підвищеним рівнем холестерину — жирової речовини, яка у надлишку здатна закупорювати судини, сприяючи розвитку […]

Прокурор ОГП втрапив у скандал через тиск на журналістку

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.

Чумо картопля різко підскочила в ціні

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Аналітики EastFruit повідомляють, що нинішні гуртові ціни на картоплю коливаються в межах 15-20 грн/кг ($0,36-0,48/кг), що на 18% дорожче порівняно з минулим тижнем. Виробники вказують на значний попит, який перевищує пропозицію, що зумовлює подальше зростання цін. Фермери обирають закладати максимальні обсяги якісної продукції для тривалого зберігання, вважаючи, що це допоможе їм уникнути збитків у майбутньому.

Ситуацію на ринку також ускладнюють повідомлення про різке зниження виробництва картоплі в північних та центральних регіонах України через посуху. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли картоплю продавали в середньому на 65% дешевше, нинішні оптові ціни є найвищими принаймні за останні 7 років.

Виробники вважають, що причина зростання цін пов’язана зі зниженням врожайності через несприятливі погодні умови під час вегетації, зокрема, спекотну та посушливу погоду, яка тривала протягом липня.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Експерти пояснюють це подорожчання здебільшого збільшенням вартості ключових інгредієнтів:

Водночас, ціна на консервований зелений горошок знизилася на 23% і становить 40 грн за банку.

За підрахунками Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, традиційне новорічне меню для родини з чотирьох осіб цього року обійдеться у 3594,05 грн. Це на 24,8% дорожче, ніж у 2023 році.

Якщо говорити про традиційні різдвяні страви, то їхнє меню, яке включає кутю, узвар, пісний борщ, вареники, тушковану капусту та смажену рибу, коштуватиме 1365 грн. Це аж на 41% більше, ніж минулого року.

Подорожчання святкових продуктів відчутно б’є по гаманцях українців. Однак економні господині можуть адаптувати рецепти або замінити частину інгредієнтів доступнішими варіантами. Наприклад, ковбасу – курячим філе, а дорогий зелений горошок – замороженим.

Останні новини