П’ятниця, 16 Січня, 2026

Нардеп Чорний припустив появу нового парламенту вже наступного року

Важливі новини

Вразливість фронту через нестачу боєприпасів та військового обладнання: актуальні виклики для національної оборони

Російські війська намагаються використати дефіцит боєприпасів і військового обладнання, щоб зробити лінію фронту найвразливішою. Хоча розміщення їхніх сил є обмеженим, російська армія зберігає потенціал для наступу. Проте підкреслюється, що захоплення міста Авдіївка не може вважатися високим досягненням, оскільки це було маленьке містечко і ресурси, використані для його захоплення, значно перевищували втрати. Наступ на Харків, Суми чи Київ вимагатиме значно більших зусиль і ресурсів. Таким чином, хоча російські плани на 2024 рік є ясними, вони обмежені наявними обмеженими ресурсами та опозицією України.

Після окупації Авдіївки, місто Часів Яр стало пріоритетом для наступу Російської Федерації. Розташований у важливому транспортному вузлі з виходом на Костянтинівку, а також на домінуючій висоті в регіоні, Часів Яр потребує більшого "м'яса" для вдалої операції, що залежить від проведення другої хвилі мобілізації. Прогнозується активізація цих процесів у другій половині 2024 року. Ще одним важливим напрямком є Куп'янськ, де російські сили планують виходити на правий берег річки Оскол. Група військ "Захід" підсилена і має високий рівень боєздатності, але відчуває складнощі через розтягнутість лінії фронту на понад 150 км. Проте, ресурс для російського наступу по всій лінії фронту виявиться недостатнім, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може стати вигідою для противника, але для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

У висновках можна зазначити, що після окупації Авдіївки Часів Яр та Куп'янськ стали ключовими напрямками для наступу Російської Федерації. Російські війська зосередили значні ресурси в цих районах, але для подальшої ефективної дії їм потрібно провести другу хвилю мобілізації. Активізацію цих процесів можна очікувати у другій половині 2024 року. Варто відзначити, що ресурс для наступу по всій лінії фронту у російських сил знедостатній, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може виявитися вигідною для противника, проте для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

ДБР викрило систематичні катування ув’язнених у виправних колоніях України

Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генерального прокурора (ОГП) звертають увагу суспільства на тяжке порушення прав людини та глибокий моральний розлад, що супроводжує численні випадки катування ув’язнених, виявлені у деяких регіонах України. Ці неприпустимі події становлять серйозну загрозу для засад правової держави та високих гуманітарних стандартів, на яких ґрунтується сучасне українське суспільство.

Органи правопорядку здійснюють необхідні заходи для ретельного розслідування цих злочинних вчинків, виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності відповідно до закону. Намічаються широкомасштабні заходи з попередження подібних випадків у майбутньому, що передбачають як системні зміни в управлінні установами покарань, так і підвищення свідомості суспільства щодо прав людини та їх захисту.

Цілковите викриття та покарання винних у випадках катування ув’язнених є не лише обов’язком органів правопорядку, а й важливим етапом на шляху до зміцнення правової держави та підвищення довіри громадян до системи правосуддя. Недопустимість будь-яких форм тортур та жорстокого поводження з людьми підкреслюється принципами міжнародного права та моральними нормами всесвітньої спільноти.

Згідно з даними слідства, майже всі ув’язнені, які потрапляли до колоній, ставали жертвами цих злочинів. Процес ідентифікації потерпілих від дій службових осіб колоній триває.

Новоприбулих ув’язнених піддавали фізичному насильству і погрозам, примушуючи їх підкорятися будь-яким наказам. Зафіксовано випадок катування у лютому 2022 року, коли одного засудженого били протягом майже години, супроводжуючи це постійним психологічним тиском.

Розслідування за цим фактом було розпочато у січні 2023 року. Для встановлення причетних осіб було проведено низку процесуальних дій та призначено 10 експертиз, зазначають в ОГП.

Також збираються докази щодо інших випадків катувань, включаючи ті, що призвели до смерті потерпілих.

Слідство встановило, що кожен новоприбулий засуджений проходив жорстку процедуру прийому. Їх змушували прибирати підлогу під зйомку на відеокамеру. У разі відмови застосовувалися тортури: били руками, ногами, гумовими кийками, палицями, викручували руки тощо. Наприклад, задокументовано випадок, коли одному із засуджених нанесли понад 200 ударів.

Слідство також має відеофайли, на яких зафіксовано момент завдання тяжких тілесних ушкоджень одному з новоприбулих ув’язнених у Божковській виправній колонії. Експертиза підтвердила справжність відео, і воно було долучене до матеріалів справи як доказ протиправних дій працівників колонії.

ДБР зазначає, що матеріали розслідування містять інші факти катувань у цій та інших виправних установах, які зараз досліджуються.

Чотирьом службовим особам Божковської виправної колонії №16 було повідомлено про підозру за частиною другою статті 127 (катування) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваних.

Також ведеться робота щодо встановлення інших фактів катувань і збору доказів причетності інших службових осіб колонії, включаючи керівництво. Слідчі дії проводяться також в офісі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань ДКВС та у його керівника. Перевіряється інформація про можливу організацію системи поборів та знущань у підпорядкованих закладах, а також підстави отримання керівником у приватну власність майна, яке значно перевищує його офіційні доходи, включаючи квартири, офісні приміщення та елітні автомобілі.

Лариса Білозір на молитовному сніданку у США: розкішні лофери за понад 100 тисяч гривень привертають увагу

Українська народна депутатка Лариса Білозір опинилася у центрі уваги під час молитовного сніданку у Вашингтоні, де вона взяла участь у важливому політичному заході. Проте увагу громадськості привернула не тільки її участь у зустрічі, а й елегантне вбрання та брендовані лофери від Loro Piana, вартість яких перевищує 100 тисяч гривень. На таку дорогу деталь гардероба депутатки […]

The post Лариса Білозір на молитовному сніданку у США: розкішні лофери за понад 100 тисяч гривень привертають увагу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Укргазвидобування збільшило видобуток газу до 13,9 млрд кубометрів

Україна продовжує зміцнювати свою енергетичну незалежність. За підсумками 2024 року АТ “Укргазвидобування”, яке входить до Групи Нафтогаз, збільшило видобуток товарного газу до 13,9 млрд кубометрів, що на 5,3% перевищує показники 2023 року. Протягом року компанія ввела в експлуатацію 83 нові свердловини, з яких: 60 – експлуатаційні; 23 – пошуково-розвідувальні. Особливу увагу приділили бурінню свердловин похило-скерованого […]

The post Укргазвидобування збільшило видобуток газу до 13,9 млрд кубометрів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Трагедія Маріуполя на голлівудській сцені: український фільм удостоєний Оскара

Український фільм "20 днів у Маріуполі", режисера Мстислава Чернова, визнаний переможцем престижної премії Оскар у номінації "Найкращий документальний фільм". Це історична подія для України, оскільки вперше український фільм отримав таке визнання на світовому рівні. Стрічка розповідає про жахливі події, які трапилися в Маріуполі під час обстрілів російських військ. Український режисер під час церемонії вручення Оскара висловив свою вдячність за нагороду, але також закликав до миру та безпеки для України. Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, вони разом з режисером працювали в Маріуполі. Цей успіх став важливою подією для українського кіномистецтва, підкресливши його вагу та високий рівень.

На всіх кінофестивалях, де фільм "20 днів у Маріуполі" здобував нагороди, режисер Мстислав Чернов використовував їх платформу, щоб привернути увагу до трагедії, яка сталася в Маріуполі та наслідків війни. Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в місто: обстріли, трагічні втрати серед цивільного населення, бомбардування медичних закладів. Стрічка відтворює жахливі події та сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ. Режисер постійно наголошує глядачам на те, що війна продовжується в Україні, і все, що вони бачать на екрані, відбувається зараз. Спільно з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити реальність того, що відбувалося в місті. За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів. У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі. Перед тим, як фільм "20 днів у Маріуполі" отримав Оскар, він вже був визнаний численними нагородами та відзнаками у всьому світі. Газета New York Times описала стрічку як "безжальний і дійсно важливий документальний фільм". Журнал Rolling Stone наголосив на "жахливому свідченні необхідності і високої ціни документування життя в зоні конфлікту". На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій. Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях "режисерський дебют" та "політична документалістика" на Critics’ Choice Documentary Awards. Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату. Мстислав Чернов був удостоєний премії Гільдії режисерів Америки. Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу. Після отримання Оскара режисер висловив надію, що його фільм приверне увагу до ситуації в Україні та допоможе зупинити війну.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став переможцем Оскара у номінації "Найкращий документальний фільм", що є історичною подією для українського кінематографа. Режисер Мстислав Чернов разом зі своєю командою відобразили жахливі події під час російського вторгнення в Маріуполь, дозволяючи світові побачити реальність війни. Фільм засвідчує важливість документування подій в умовах конфлікту та ризики, які при цьому виникають. Нагороди та визнання на різних фестивалях свідчать про високу цінність цієї стрічки в очах кінокритиків та глядачів. Перемога на Оскарі стала важливим кроком для привернення уваги світу до ситуації в Україні та закликом до зупинки війни.

Народний депутат Дмитро Чорний повідомив, що нинішня каденція Верховної Ради добігає кінця, і вже наступного року в Україні може з’явитися новий склад парламенту. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

«Відчуваю, що ця каденція Ради добігає завершення, і ми працюємо якщо не останню, то точно передостанню сесію. Уже наступного року країна, ймовірно, матиме новий парламент. Це тісно пов’язано із питанням завершення війни», — зазначив Чорний.

Він наголосив, що колеги-депутати мають утриматися від політичних суперечок і зосередитися на ухваленні рішень, які справді важливі для держави.
«Час, що залишився, має бути використаний якісно та продуктивно. Це наш останній шанс діяти заради безпеки та майбутнього країни», — підкреслив нардеп.

Наразі в Україні вибори не проводяться через дію воєнного стану, запровадженого після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Конституція забороняє проведення виборів у цей період, тому точні строки та формат наступних виборів залишаються невизначеними й безпосередньо залежать від розвитку безпекової ситуації.

Останні новини