Нардеп Федієнко закликав носити паперові документи для ТЦК із собою

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За прогнозом синоптиків, 11 листопада хмарно з проясненнями. Без істотних опадів. У західних областях вночі та вранці місцями туман.

Вітер північно-східний, 5-10 м/с.

Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, у західних областях 0-5° морозу; вдень 3-8° тепла, у південній частині та на Закарпатті до 10°.

Прогноз погоди по Київській області

Хмарно з проясненнями. Без істотних опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, вдень 3-8° тепла. По Києву температура вночі 1-3° тепла, вдень 4-6°.

Україна стикається зі складнощами у сфері озброєння, що становить серйозну загрозу для її обороноздатності та безпеки. Згідно з даними, наданими Foreign Policy, Україна і надалі відстає від Росії за обсягом озброєння, включаючи артилерію, протягом усього 2024 року. Ця ситуація є наслідком низки обставин, включаючи недостатнє фінансування та технічні обмеження. Навіть після отримання фінансової допомоги, більша частина необхідної зброї не буде доставлена на передову, через затримки у відновленні американських запасів та технічні проблеми у виробництві снарядів.

За словами представника Конгресу США, Збройні сили України переважно вимушені зосередитися на обороні, збільшуючи оборонні спроможності та зміцнюючи оборонні лінії. На жаль, навіть отримавши обіцяну допомогу, Україна має обмежені можливості для проведення наступальних операцій протягом поточного року.

Наявність лише обмеженої кількості боєприпасів і технічні проблеми з їхнім виробництвом ставлять під загрозу можливість українських військових здійснювати ефективні оборонні дії. Україна продовжить копати оборонні окопи та зміцнювати свої оборонні позиції, проте ці заходи можуть виявитися недостатніми у зустрічі з російською військовою машинерією.

У цей час Росія продовжує збільшувати обсяги виробництва снарядів, що може виявитися загрозою для стабільності та безпеки в регіоні. Відсутність необхідних ресурсів та технічних можливостей для України може посилити її залежність від партнерів та подальше погіршення безпекової ситуації в регіоні.

Україна стикається зі значними викликами у сфері озброєння, що може серйозно підірвати її обороноздатність та загрожувати національній безпеці. Незважаючи на спроби залучити допомогу від зарубіжних партнерів, країна має обмежені можливості отримати необхідну зброю та боєприпаси, що ускладнює проведення ефективної оборони. Технічні та фінансові обмеження перешкоджають Україні в розвитку власних військових потужностей та зміцненні оборонної лінії.

Ситуація стає ще більш загостреною через активні зусилля Росії у збільшенні виробництва та посиленні своїх військових можливостей. Україні важливо продовжувати співпрацю зі своїми партнерами в інтернаціональній спільноті для отримання необхідної підтримки та допомоги в укріпленні оборони та забезпеченні безпеки.

Для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні важливо, щоб Україна продовжувала працювати над удосконаленням своїх оборонних здібностей, шукала можливості для розвитку власного військово-промислового комплексу та підтримувала партнерські відносини з країнами, що поділяють її цінності та цілі в гарантуванні безпеки та суверенітету.

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.