П’ятниця, 16 Січня, 2026

Нардеп Гончаренко закликав розпустити ТЦК

Важливі новини

Forbes звинувачує Київ у недобросовісній націоналізації бізнесу

Український уряд опинився під прицілом міжнародних медіа через серію дій, пов’язаних із націоналізацією енергетичних компаній. Як повідомляє Forbes у матеріалі журналіста Данієля Маркінда, безпрецедентне втручання держави у роботу приватного сектора загрожує втратами інвестицій, репутаційними ударами та багатомільярдними судовими позовами. У статті під назвою «Корупція в Україні становить потенційну загрозу для економічного відновлення після війни» автор […]

Збереження культурної спадщини як запорука національної ідентичності

У сучасному світі, де глобалізація дедалі сильніше впливає на всі сфери життя, збереження культурної спадщини набуває особливого значення. Мова, традиції, мистецтво, архітектура та історичні пам’ятки — це не лише свідчення минулого, а й основа, на якій будується національна свідомість. Втрата цих елементів означає поступову втрату самобутності, тому кожна нація має докладати зусиль, аби передати своє культурне надбання наступним поколінням.

Одним із ключових напрямів цього процесу є освіта. Саме через навчання молодь отримує знання про історію свого народу, засвоює духовні цінності та розуміє значення культурного контексту у формуванні власної ідентичності. Важливо, щоб у навчальних програмах акцент робився не лише на фактах, а й на живому зв’язку між минулим і сучасністю, між традицією та інновацією.

Під час судового процесу посадовець уклав угоду з прокурором про визнання вини та відшкодував завдані військовій частині збитки. Суд також врахував позитивну характеристику обвинуваченого та його участь у бойових діях. Крім того, майор має сплатити 42,7 тис. грн за проведення експертиз.

Підопічному майора, який протягом трьох років не з’являвся на службі, суд також призначив два роки умовного покарання.

Ця справа стала яскравим прикладом, як військові службовці можуть використовувати своє становище для особистого збагачення та як суд реагує на подібні зловживання.

10 років до кризи: Ляшко про небезпеку неправильного вживання антибіотиків

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Міністр застерігає, що неконтрольоване використання антибіотиків може призвести до:

“Антибіотики – це не цукерки, а потужні ліки, які можна вживати лише за призначенням лікаря,” – наголосив Ляшко.

Антибіотикорезистентність розвивається не в людині, а в мікроорганізмах, які живуть у її організмі. При необґрунтованому вживанні ліків бактерії адаптуються і стають стійкими до лікування. Як результат, навіть правильна терапія може бути безсилою.

“Стійкість мікроорганізмів викликає прогресування хвороби, що змушує шукати інші схеми лікування, часто з меншим шансом на успіх,” – пояснив міністр.

Ляшко підкреслив, що лише відповідальне вживання антибіотиків може зупинити цей процес. Ліки мають призначатися виключно лікарем, дотримуючись правильних доз і тривалості лікування.

Глобальна криза антибіотикорезистентності вимагає негайної уваги та дій, адже вона вже стала одним із ключових викликів для сучасної медицини в Україні та світі.

«Врадіївка» на Рівненщині: сина заступника мера, що убив жінку, відпустили на волю без покарання

Суд на Рівненщині виніс вирок у резонансній справі Євгенія Павлишина, сина Павла Павлишина — першого заступника міського голови Вараша та колишнього директора Рівненської АЕС. Сина посадовця визнано винним у вчиненні злочину, однак призначене покарання виявилось умовним, що збурило громадськість. Так, згідно з текстом вироку Володимирецького районного суду Павлишина-молодшого визнано винним у смерті літньої жінки, яку […]

Розслідування The New York Times: як блокування роботи наглядових рад поглибило корупційні ризики в Україні

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Народний депутат Олексій Гончаренко закликав розпустити територіальні центри комплектування (ТЦК) і створити натомість цивільні рекрутингові центри. Про це він заявив у своїх соцмережах, на тлі чергових скандалів навколо роботи військкоматів.

Гончаренко звернув увагу на системну проблему, коли кваліфіковані бойові офіцери не воюють на фронті, а займають адміністративні посади в ТЦК, виконуючи бюрократичну роботу.

«Є командир великої бригади, артилерист із величезним досвідом, який би міг нищити ворога на передовій. Але його поставили керівником обласного ТЦК. І цим просто “поховали” його досвід», — обурюється нардеп.

За словами депутата, така практика не тільки марнує бойовий потенціал, а й створює ризики корупції.

«Він міг би стати Героєм України, а його зараз спокушають хабарями і змушують займатися паперами. Якщо не витримає — отримаємо не бойового офіцера, а ще одного корумпованого чиновника», — додає Гончаренко.

Потреба в реформі

Нардеп закликає до повної реформи системи мобілізації та переходу до цивільних рекрутингових центрів, які б займалися набором без залучення бойових командирів до непрофільної роботи.

Він також підкреслив, що на фоні численних скандалів та суспільного недовіри до ТЦК, реформа є не просто бажаною, а необхідною.

«У такій совковій системі ТЦК ми лише дискредитуємо ЗСУ. Ці структури себе знищують — не ворог, а вони самі», — підсумував Гончаренко.

Нагадаємо, останні місяці діяльність ТЦК неодноразово ставала предметом критики — від гучних корупційних справ до жорстоких порушень під час вручення повісток. У суспільстві дедалі гучніше лунають вимоги щодо реформування або повного перезавантаження мобілізаційної системи.

Останні новини