Нардеп-втікач Артем Дмитрук заявив про катування СБУ у 2022 році

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Чому це важливо? Відновлення контролю стало можливим після внесення змін до постанови Кабміну від 13 березня 2022 року № 303, яка тимчасово припиняла державний нагляд через складнощі воєнного стану. З 2025 року Україна повертається до суворішого моніторингу якості ліків, що включатиме контроль за виробництвом, торгівлею та імпортом лікарських засобів.

Основні зміни в системі нагляду Згідно з нововведеннями, держава контролюватиме:

Що це означає для фармацевтичного ринку? Відновлення нагляду означає посилення контролю на всіх рівнях – від виробників до кінцевих реалізаторів ліків. Це зменшить ризик появи на ринку неякісних препаратів, підвищить стандарти зберігання та реалізації, а також забезпечить більш надійне дотримання законодавства у сфері обігу психотропних речовин.

Україна націлена на стратегічну орієнтацію на 2024 рік, з відомостями про посилення оборонної потужності країни, широкомасштабне виробництво дронів та розширення власного виробництва зброї. Генеральний командувач Збройних сил України, генерал-полковник Валерій Залужний, висвітлив ці напрямки у новій стратегії, яка отримала підтримку в Банковій. Зазначені плани включають подальші удари по російських тилам, зокрема військові об'єкти та інфраструктуру, такі як енергетика, нафтопереробні заводи, порти та військово-промислові підприємства. Україна сподівається, що ці заходи допоможуть послабити противника та створити передумови для нового наступу Збройних сил на 2025 рік. У той же час, хоча Росія рідко висловлює свої стратегічні наміри, можна виділити два можливі сценарії. Перший — стратегія війни на виснаження, яка полягає в поступовому виснаженні України та використанні переваги Росії у чисельності та озброєнні. Однак ця стратегія може призвести до затягнення конфлікту та неспроможності передбачити час та реальні втрати. Другий варіант — спроба різкого зміщення балансу сил на фронті без застосування ядерної зброї. Однак це може бути складним завданням, оскільки Росія також активно розвиває свою військову технологію, зокрема дрони та штучний інтелект. Незалежно від обраної стратегії, результат буде залежати від багатьох факторів, включаючи здатність обох сторін мобілізувати свої ресурси та забезпечити ефективне керівництво.

Україна у 2024 році зосереджується на стратегічних заходах щодо посилення своєї обороноздатності, акцентуючи увагу на виробництві дронів та розширенні власного військового потенціалу. Плани, затверджені генеральним командувачем Збройних сил України, передбачають активні дії проти російських об'єктів на тилу, спрямовані на послаблення противника та створення передумов для майбутнього наступу українських військ. Росія, хоча рідко висловлює свої стратегічні наміри, має два можливі вектори дій: війна на виснаження та різке зміщення балансу сил. Незалежно від обраної стратегії, успішний результат залежатиме від мобілізації ресурсів та ефективного керівництва з обох сторін.

У своєму виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Юрій Содоль, висловив серйозну стурбованість щодо критичного дефіциту в особовому складі української армії. Він відзначив, що ця проблема має вирішальне значення для забезпечення безпеки та обороноздатності країни. В своєму виступі генерал-лейтенант Содоль наголосив на тому, що угруповання військ "Хортиця", яке перебуває під його командуванням, стикається з серйозними викликами через недостатню кількість військовослужбовців. Він зазначив, що відділення, які зазвичай повинні складатися з 8-10 осіб, зараз змушені функціонувати з мінімальним складом від 2 до 4 бійців. Це значно підірвало боєздатність та ефективність оборони, особливо у зв'язку з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач ЗСУ підкреслив, що основне навантаження лежить на особовому складі механізованих та піхотних підрозділів, і що з недостатньою кількістю бійців в складі важко забезпечити ефективний захист на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені захищати значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Закликавши народних депутатів до дієвих заходів, генерал-лейтенант Содоль звернувся до необхідності прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю військовослужбовців та гарантувати ефективний захист країни в умовах зростаючої загрози.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль виклав серйозні обгрунтування стосовно недостатньої кількості особового складу української армії, яка суттєво ускладнює обороноздатність країни. Він підкреслив, що це проблема стає ключовою, особливо в контексті нових загроз, які стали актуальними в сучасному військовому конфлікті, зокрема дронів-камікадзе та FPV-дронів. Генерал-лейтенант Содоль закликав до прийняття конкретних заходів, зокрема прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та забезпечити ефективний захист країни. Його виступ підкреслив необхідність термінової реакції та спільних зусиль для забезпечення безпеки та суверенітету України.