Нардеп Ярослав Железняк оселився в елітній квартирі на Печерську

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

Щорічна електронна декларація за 2024 рік, подана начальником управління поліції охорони Кіровоградської області Володимиром Величком, стала предметом пильної уваги через незвично низьку вартість задекларованої нерухомості та транспортних засобів, що належать членам його родини. Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, оскільки зазначені суми суттєво відрізняються від ринкових показників.

У декларації вказано, що посадовець разом із дружиною володіє квартирою у Кропивницькому загальною площею 143,31 квадратного метра. Право власності оформлене як спільна часткова — кожному з подружжя належить по 50 відсотків житла. При цьому вартість об’єкта на момент набуття права власності задекларована на рівні 60 тисяч гривень, що в перерахунку становить близько 1,4 тисячі доларів США.

Задекларована сума суттєво відрізняється від актуальної ринкової вартості житла такої площі у Кропивницькому. За відкритими ринковими пропозиціями, навіть квартири без ремонту в нових житлових комплексах продаються за ціною від 28 до 35 тисяч гривень за квадратний метр. Таким чином, квартира площею понад 143 квадратних метри може коштувати понад 4 мільйони гривень.

Окрім квартири, у декларації вказані три земельні ділянки загальною площею понад 146 тисяч квадратних метрів. Дві з них перебувають у власності самого Величка, ще одна — у власності його дружини. Також задекларовано грошові активи у вигляді 500 тисяч гривень, розміщених на рахунку в одному з державних банків.

Окрему увагу привертають транспортні засоби, зазначені в декларації. Зокрема, автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску оформлений на дружину декларанта. Його вартість у декларації вказана на рівні 450 тисяч гривень. Водночас ринкові ціни на аналогічні автомобілі цієї моделі та року випуску, за даними актуальних пропозицій, становлять у середньому від 28 до 32 тисяч доларів США.

Також у декларації фігурує вантажний тягач MAN 18.440 2012 року випуску, оформлений на сина декларанта. Його задекларована вартість становить 170 тисяч гривень, тоді як середні ринкові ціни на аналогічні тягачі цієї моделі та року випуску коливаються в межах 18–21 тисячі доларів США.

Доходи родини Величка складаються переважно із заробітної плати за службу в поліції охорони, яка за рік перевищила 632 тисячі гривень. Також задекларовані соціальні виплати та невеликий дохід дружини.

Різниця між задекларованими та ринковими цінами на нерухомість і транспортні засоби може викликати запитання з боку контролюючих органів щодо повноти та достовірності поданих відомостей. Водночас станом на зараз інформації про офіційні перевірки або правову оцінку цих даних у відкритих джерелах не оприлюднювалося.

Замок і Селянин: Беатриса Греченюк, що має стільки ж розкоші, скільки і привілеї принцеса, та її тато, колишній депутат Микола Греченюк, який домагається перемог у державних тендерах і підкорює Закарпатські дороги

Привілеї та Підземлі Закарпаття: Колишній депутат Микола Греченюк та його Родина

Тайниця Розкоші та Заможності: Інсайди у Родині Греченюк-Петьовка

У вищезгаданій статті розкрито історію та активності сім'ї Греченюк-Петьовка, яка привертає увагу громадськості своїми діями та зв'язками. Аналізуючи події, можна зробити висновок про широкий спектр діяльності членів цієї родини, яка включає політику, бізнес, волонтерство та розкішне споживання. Їхні дії та зв'язки, які часто знаходять відображення в соціальних мережах, викликають певні сумніви та зацікавленість у громадськості щодо джерел їхнього благополуччя та можливих зв'язків з контрабандними схемами. Такі ситуації підносять питання про прозорість та етичність поведінки осіб, які мають вплив у громадському житті, і підкреслюють важливість боротьби з корупцією та зловживанням владою.

Україна настійно просувається у пошуках необхідного енергетичного обладнання як у сусідніх країнах, так і в інших куточках світу. Згідно з повідомленням міністра енергетики України, Германа Галущенка, ця необхідність виникла в результаті руйнівного впливу російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Відновлення повної функціональності системи енергозабезпечення є завданням надзвичайної ваги, проте через руйнування багатьох об’єктів оцінка завданих збитків ще ускладнена. Незважаючи на це, оцінка зазначених збитків уже мільярдна, що свідчить про серйозність ситуації. Наголошується, що у результаті атак постраждало 6 гігаватт виробництва електроенергії, що втричі перевищує заплановані обсяги імпорту України цієї зими. У цьому контексті важливою стає активна робота українського уряду у пошуках енергетичного обладнання для заміни пошкоджених. Проте, виникає загроза безрезультативності цих заходів у разі відсутності належного захисту від повітряних атак та відповідних протиракетних систем. Міністр енергетики відмічає, що можливе зростання тарифів на електроенергію через подальші атаки Росії на енергетичну інфраструктуру, що змушує уряд розглядати різні варіанти реагування на цю ситуацію. Необхідно також відзначити, що 4 квітня диспетчерський центр "Укренерго" здійснив тимчасові відключення електропостачання у деяких регіонах з 18:20 до 22:00 як частковий захист від потенційних загроз. Вирішення цієї проблеми передбачає розгортання генеруючих потужностей за допомогою будівництва малих електростанцій, що може виявитися важливим кроком у забезпеченні надійності енергетичної системи країни.

Україна переживає складний період через руйнівний вплив російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Міністерство енергетики активно працює над відновленням пошкоджених об'єктів та пошуку необхідного енергетичного обладнання. Однак важливою є не лише відновлення, але й забезпечення належного захисту від подібних загроз у майбутньому. Збитки вже значні, і загрози подальших атак вимагають комплексних заходів з підвищення безпеки енергетичної системи. Важливою стратегічною мірою може стати будівництво малих електростанцій для забезпечення незалежності від централізованих джерел енергії. Разом з тим, уряд має розглядати різні варіанти реагування на потенційні загрози, включаючи можливе зростання тарифів на електроенергію. Необхідною є також співпраця з міжнародними партнерами для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору в умовах загострення конфлікту.