Нардепа від “Слуги народу” викрили на неправдивих заявах про службову поїздку до Європи

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За інформацією нашого джерела, поїздка може бути частиною її стратегічних кроків щодо позиціонування себе як потенційного політичного лідера України на тлі напруженості в українському політичному середовищі та послаблення підтримки нинішнього президента Володимира Зеленського.

Також ЮВТ просила «квиток» на інавгурацію Трампа, і просила замовити про неї слівце, оскільки це буде вагомим сигналом для української еліти.

Усі одразу зрозуміли, що починається новий політичний сезон і вибори можуть бути у 2025 році.

Українська еліта вважає вже Зеленського – збитим льотчиком, який втрачає монопольну владу.

Нагадаємо, що в кулуарах ще в жовтні ходили чутки, що ЮВТ відчула вітер змін і почала заливати гроші у свою рекламу.

У війні на українській землі палкий бій триває, а вирішено та закінчено ще мало. Де шукати найбільш запеклих сутичок та яка важлива військова техніка стане визначальною для обох сторін? Розглядаємо прогнози бойових дій та описуємо загальний хід подій у російсько-українській війні на наступні місяці.

Авіація РФ повернулася на передову як серйозний фактор на полі бою. Це не лише дії Су-24 та Су-34 біля Харкова чи на кордоні Сумщини, але й скидання чавунних бомб "Грачами" Су-25 в районі Часів Яр — прямо на лінії фронту. Хоча часто російські бомбардування не завжди точні, більшість їх досягає майже мішаної мети. Війська РФ обмежені не лише кількістю літаків, але й кількістю корегованих бомб. Запобігти загрозі від російської авіації буде важко, навіть якщо в ЗСУ з'являться перші F-16. Російські пілоти мають більше льотного досвіду, досвідченіші наземні служби та більше злітно-посадкових смуг на території Європейської частини РФ. Крім того, є літаки ДРЛС (дальнього радіолокаційного стеження), які можуть координувати дії повітряної сили РФ. Хоча Україна збила декілька з них, але ці літаки можуть продовжити виконувати завдання після ремонту.

Швидка реакція на російську авіацію майже неможлива, оскільки ескадрильї західних літаків будуть прибувати поступово, а пілоти проходять тривалу підготовку. Проте, використання цих літаків у бойових діях також буде поступовим. Але вони матимуть перевагу завдяки інтегрованим шоломним прицілам та бортовим радарам. F-16 значно превосходять за технічними характеристиками Міг-29, якими зараз озброєні Повітряні сили ЗСУ.

Загроза з повітря лишається і від російських дронів-розвідників Supercam та Zala, які часто діють в тилу ЗСУ біля третьої лінії оборони. Вони мають нові оптичні системи та працюють на оптичному каналі, щоб уникнути підкарантину електронної боротьби. Вони використовуються для наведення балістичних ракет, таких як "Іскандери", а також для дальніх ударів, таких як "Ланцети" по літаках на аеродромах. Останнім часом кількість атак на український тил помітно зросла.

Цей аналіз показує, що війна в Україні ще далеко від завершення, а бойові дії та стратегічні вибори обох сторін будуть вирішувати подальший хід конфлікту.

Над українськими територіями триває безперервний натиск — атаки приземлених об'єктів, мостів та шляхопроводів, що нагадують місця розташування військ. Російські сили періодично наносять удари по цим об'єктах, створюючи загрозу для рятувальників ДСНС. Україна використовує свій пострадянський арсенал протиповітряної оборони, такий як ЗРК "Оса", "Стріла" та комплекси "Тунгуска", з успіхом протистоячи різноманітним дронам у цій війні. Однак запаси ракет, які були надані Україні ще за часів СРСР, поступово вичерпуються. Також закінчуються запаси засобів ППО, таких як "Стінгери", після невпинних атак крилатими ракетами і розвідувальними дронами.

Навіть США звертаються до "зворотного інжинірингу" та відновлення списаних систем ПЗРК, щоб збільшити запаси, доки нове виробництво не досягне запланованого рівня. З браком засобів ППО все більше російських дронів проникає в тил ЗСУ і здатні наносити точні удари та використовувати балістику. Західна допомога продовжується, незважаючи на політичні труднощі. США підтримують Україну, навіть у світлі внутрішньополітичних конфліктів. Тому, ймовірно, питання про американську допомогу вирішиться, можливо, через кредит з можливістю списання чи іншими механізмами.

Паралельно на Заході укладаються контракти на боєприпаси, в Німеччині відновлюється виробництво "розумних мін", а завод з виробництва снарядів калібру 35х228 мм для "Гепардів" очікується досягнення планової потужності у середині 2024 року. Також продовжується робота з локалізації виробництва "Байрактарів" в Україні. Ці безпілотники, що успішно використовувалися під час конфлікту, зараз модернізуються, щоб стати ще ефективнішими в різних областях. Також триває робота над "коаліцією дронів", яка передбачає надсилання Україні сотень дронів-камікадзе та розвідувальних апаратів з Франції, Німеччини, Великої Британії та інших країн.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Судячи з усього, Москва готується до тривалої кампанії, імовірно, російським військам не вистачить техніки навіть до кінця року (зважаючи на обмежену кількість бронетехніки та нестандартні машини, які вони зараз використовують через нестачу штатної техніки). Проте Кремль очевидно вирішив піти до кінця у цьому конфлікті. Росіяни готові витратити всі свої ресурси на наступні роки, щоб здобути контроль над якомога більшою частиною українських територій. Таким чином, війна ще далеко не закінчена, і перед українським народом стоять великі випробування цього літа.

У висновку можна сказати, що конфлікт між Україною та Росією відомий своєю складністю та тривалістю. Російська агресія продовжується, і Москва вкладає значні ресурси у ведення цієї війни. Незважаючи на обмежену кількість техніки та можливі обмеження до кінця року, Кремль зріштований до досягнення своїх цілей в Україні. Для українського народу перед нами стоять складні випробування, і потрібно бути готовими до тривалої та напруженої ситуації.

На будівництві водопровідної інфраструктури у Миколаївській та Дніпропетровській областях правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, у якій зійшлися інтереси державних посадовців та афілійованих підрядних компаній. За матеріалами слідства, керівники будівельних фірм системно фальсифікували технічну та фінансову документацію, а представники центральних органів влади та місцевих адміністрацій забезпечували їй безперешкодне погодження і подальше фінансування з бюджету.

Ключовим елементом злочинної схеми стала підробка актів виконаних робіт за формами КБ-2В та довідок КБ-3. Саме ці документи є основою для перерахування коштів підрядникам за нібито виконані роботи. За даними слідства, у них вносилися завищені обсяги будівництва, фіктивні види робіт та значно перебільшена вартість матеріалів. Фактично ж значна частина зазначених у актах робіт або виконувалася частково, або не здійснювалася взагалі.

До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.