Народні прикмети, іменини та події 22 серпня в історії

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про це заявив народний депутат України Сергій Нагорняк у студії каналу КИЇВ24. Нагорняк, який є членом Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, підкреслив, що нинішня зима буде суттєво відрізнятися від звичних, коли українці могли розраховувати на 24-годинний доступ до тепла, електроенергії та води.

“Ми не можемо передбачити, наскільки важкою буде наступна зима — чи вона буде надзвичайно складною, чи просто складною. Але одне можна сказати точно: вона не буде такою легкою, як звичайна зима, коли все працювало без збоїв. Російські окупанти, ймовірно, докладуть усіх зусиль, щоб створити максимальні незручності для українців і спробувати знищити наш моральний дух,” — зазначив Нагорняк.

Він також попередив, що в інформаційній війні росіяни намагатимуться перекласти провину за можливі проблеми з електропостачанням на українську владу, стверджуючи, що причини криються не в їхніх діях, а в “некваліфікованості українського уряду”.

Ключові елементи військового обліку:

Нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко заявила, що це «відверте знущання» на тлі підняття податків, мізерних зарплат у бюджетній сфері та браку грошей на армію.

«Усю соціальну сферу утримують наші партнери, і це не триватиме вічно… Ми просимо гранти, кредити і допомогу по всьому світу, і ці кредити десятиліттями будуть віддавати ще наші діти й онуки. І в цей час чергова Зе- тисяча? Really?» – пише Геращенко.

Її однопартієць Володимир Ар’єв припустив, що «соціологія у влади настільки погана, що треба вдаватися до банального підкупу громадян, особливо охочої до шари частини населення».

«Крок 1: забрати в людей тисячі гривень із зарплат підвищенням податків, пояснюючи потребами армії. Крок 2: віддати тисячу з панського плеча президентської милості. Крок 3: розповісти в телемарафоні про те, як Зеленський піклується про народ», – пише Ар’єв.

Він також очікує стрибок інфляції через додаткову емісію грошей на ці цілі – за заявою Ар’єва, влада може додрукувати до 30 мільярдів гривень. Він задається питанням, чому ці гроші не спрямовуються на потреби армії.

Нардеп від тієї ж партії Олексій Гончаренко теж критикує ідею «тисячі».

«Як вам ідея про те, щоб тисячу роздавати? Особливо, коли військові доплати не підвищують, Гетманцев в істериці кричить, як треба збирати податки з усіх, бо в бюджеті не вистачає грошей. Виплати матерям із дітьми 860 грн. Виплати ВПО 2000 грн. Пенсії мізерні. Але по тисячі роздамо абсолютно всім. Що це за цирк?», – пише Гончаренко.

Головред «Цензора» Юрій Бутусов заявив, що влада «забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців» і назвав ідею Зеленського «злочином проти оборони держави».

«Якщо вважати, що по тисячі отримає 30 або 40 мільйонів українців, то це потрібно близько 30-40 мільярдів гривень… За 40 мільярдів можна всю українську армію на півроку повністю забезпечити всіма типами дронів, усі підрозділи. Чому військові повинні продовжувати жебракувати на озброєння і захист України в інтернеті, якщо в бюджеті є гроші?», – пише Бутусов.