П’ятниця, 16 Січня, 2026

Нарощування дальності дронів Росії загострює потребу в ППО України

Важливі новини

Майже 1,5 мільярда втрачено: Екс-посадовець Міноборони Лієв уникнув запобіжного заходу

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

Як неправильна поза для сну впливає на спину та шию: поради експертів

Багато людей не підозрюють, що їхня улюблена поза для сну може стати причиною хронічної втоми, болю у спині або шиї та погіршення загального самопочуття. За словами експертів зі сну, найбільш шкідливим положенням вважається сон на животі, оскільки він створює значне навантаження на шийний відділ і порушує природне вирівнювання хребта. Лікар Гболахан Окубадеджо пояснює, що коли людина спить обличчям у подушку, шия фактично «скручується» на декілька годин, що з часом може викликати хронічний дискомфорт і біль.

Подібної думки дотримується фахівчиня з центру доктора Гіла Венді Тухі. Вона порівнює сон на животі з багатогодинним поворотом голови вбік, під час якого м’язи шиї і плечового поясу перебувають у постійній напрузі. Таке положення не лише сприяє появі болю, а й може провокувати головні болі, зменшення гнучкості шийного відділу та порушення циркуляції крові.

Найкращою позицією спеціалісти називають сон на спині, адже він природно вирівнює хребет і знімає напругу з попереку та шиї. Для додаткового комфорту радять підкладати подушку під коліна й обирати тоншу подушку під голову. Водночас сон на спині може бути невдалим вибором для людей із апное або схильністю до хропіння.

Хорошою альтернативою є сон на боці. За словами лікарів, це друга за здоров’я позиція, якщо голова лежить рівно, а між колінами знаходиться подушка. Проте жорсткий матрац може спричинити тиск на плече, а сон на лівому боці іноді підвищує навантаження на серце.

Якщо ж ви постійно прокидаєтеся на животі, фахівці радять використовувати прості методи самокорекції — наприклад, спати в футболці з м’ячем у кишені, який заважатиме перевертатися в небажану позу.

Експерти наголошують: якісний сон починається з правильної пози. Зміна звички може стати найпростішим способом позбутися ранкового болю й повернути собі відчуття відпочинку.

Стрімке зростання статків родини Кошмака привернуло увагу до нового керівника Поліського лісового офісу

Новопризначений очільник Поліського лісового офісу державного підприємства «Ліси України» Віталій Кошмак опинився у центрі суспільного інтересу після оприлюднення декларацій, що свідчать про помітне збільшення майнових активів його родини. Документи показують, що всього за одну добу подружжя стало власником понад двох гектарів земельних ділянок та нової квартири на Рівненщині, що викликало додаткові запитання щодо джерел таких придбань.

У загальному підсумку майно Кошмака та його дружини демонструє значне зростання, яке майже співпало з просуванням посадовця по службовій вертикалі у сфері державного лісового господарства. Згідно з декларацією, протягом останнього року він отримав майже 697 тисяч гривень заробітної плати в Дубенському лісгоспі та додатково понад 138 тисяч доходу з інших джерел. Попри це, масштаби нових активів виглядають суттєвими в порівнянні з офіційними доходами.

31 жовтня 2024 року подружжя здійснило серію значних придбань: три земельні ділянки у селі Велике Вербче загальною площею понад 20 тисяч квадратних метрів та квартиру площею 57,1 кв. м, оформлену наполовину на самого Віталія Кошмака і на його брата Сергія.

Родина також володіє низкою об’єктів нерухомості, що належать дружині посадовця: двома будинками зі вбудованими магазинами у Степані та Малому Вербчі, будинком площею 269 кв. м у Малому Вербчі (оціненим у 500 тисяч грн), а також незавершеним будівництвом садового будинку площею 233 кв. м у Великому Житині біля Рівного. Окрема квартира у Рівному оформлена на Наталію Тивончук, яка, за даними публічних зв’язків, є близькою родичкою Кошмаків.

У червні 2024 року дружина придбала автомобіль Skoda Superb 2011 року випуску. У декларації вартість авто не зазначена. З готівкових коштів Кошмак задекларував 250 тис. грн, а його дружина — 5 тис. доларів і 3 тис. євро.

Аналітики ринку та експерти, які досліджують роботу «Лісів України», звертають увагу на те, що різке накопичення активів родини припадає саме на період кар’єрного зростання Кошмака в державному підприємстві. За їхніми словами, практика концентрованого скуповування нерухомості та землі є типовою для частини керівного складу лісової галузі, де традиційно фіксуються ризики тіньових доходів, незаконної вирубки та зловживань із майном держави.

У Києві чоловік шантажував дівчину пікантними знімками

У Києві правоохоронці оголосили підозру 28-річному чоловіку, який шантажував дівчину інтимними знімками. Як повідомили в обласній прокуратурі, чоловік погрожував розіслати «пікантні» фото її колегам та родичам, якщо вона не перерахує йому гроші. За мовчання він вимагав 10 000 доларів США, які потрібно було переказати на криптовалютний гаманець. Як встановили слідчі, із постраждалою він навіть не […]

Режим інкогніто — не щит: як ви залишаєтесь видимими в інтернеті

Більшість користувачів вважає, що режим інкогніто — це цифрова «невидимка». Увімкнув — і ти невидимий для всіх: провайдерів, сайтів, хакерів. Але правда значно прозаїчніша. Насправді цей режим лише тимчасово ховає сліди вашої активності на самому пристрої — і більше нічого. Що насправді робить режим інкогніто? Коли ви відкриваєте вікно в режимі приватного перегляду, браузер: Не […]

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

Останні новини