Південноукраїнська атомна електростанція — стратегічний об’єкт енергетичної безпеки держави. І, схоже, одночасно — банкомат для обраних постачальників. Щонайменше з 2016 року станція укладала багатомільйонні договори з компанією «ТСМ груп» без будь-яких тендерів, уникаючи системи Prozorro. Сума на контрактах — десятки мільйонів гривень. Продукція — не лише технічна. У 2020-му компанія поставила на АЕС чайники, мікрохвильовки […]
Україна готується до нового етапу масштабного обміну полоненими в рамках ініціативи «1000 на 1000». Метою цього обміну є повернення на батьківщину військових та цивільних осіб, які опинилися в російському полоні ще з 2022 року.
Про це під час пресконференції заявив Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, повідомляє hromadske. Він уточнив, що планується здійснити «змішаний» обмін, в рамках якого до України можуть повернутися різні категорії полонених, включаючи військовослужбовців, цивільних осіб, жінок, важкопоранених та тяжкохворих.
Юсов підкреслив, що в російському полоні залишаються українці з різних підрозділів Сил оборони, а також цивільні, яких Росія незаконно утримує після окупації українських теренів. «Наступний обмін готується», — зазначив він.
Необхідно зауважити, що конкретні деталі, такі як кількість осіб і списки на обмін, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження процесу переговорів.
Представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими зазначають, що під час підготовки обміну особливу увагу приділяють поверненню важкопоранених, тяжкохворих та тих, хто найдовше перебуває в полоні. Окремо українська сторона акцентує увагу на необхідності повернення захисників Маріуполя та бійців, які потрапили в полон під час найбільш запеклих боїв у 2022 році.
Формат масового обміну «1000 на 1000» став одним із найбільших гуманітарних угод між Україною та Росією за час війни. Раніше Україна за посередництва США домовилася з Росією про триденне перемир'я з 9 по 11 травня для проведення великого обміну полоненими. Українська сторона надала всі необхідні списки і була готова до реалізації процедури, проте процес затягнувся через позицію російської сторони.
Перший етап обміну відбувся 15 травня, коли Україні вдалося повернути 205 громадян, серед яких були військові ЗСУ, Національної гвардії, прикордонники та представники інших силових структур.
Координаційний штаб неодноразово наголошував, що переговори щодо обміну тривають практично безперервно, і робота зі звільнення українців ведеться щодня. Згідно з офіційними даними, точна кількість українських громадян, яких Росія утримує в полоні, наразі не розкривається, і йдеться як про військових, так і про цивільних, частина з яких утримується на окупованих територіях або в російських колоніях.
Водночас Україна продовжує документувати випадки катувань, жорстокого поводження та порушення міжнародних норм щодо українських військовослужбовців. Нещодавно стало відомо про загибель військового медика полку «Азов» у полоні, якого, за інформацією української сторони, було вбито внаслідок катувань.
У цьому контексті українська влада та міжнародні партнери продовжують закликати Росію дозволити представникам міжнародних гуманітарних організацій доступ до місць утримання полонених та забезпечити дотримання міжнародного права.
