Настя Каменських зворушливо привітала Потапа з днем народження

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як нам розповіли у частині, мобілізований Ігор Іванов був доведений до самогубства головним сержантом із позивним “Снігур”.

“Снігур” регулярно принижував Іванова словесно і морально на нього тиснув. Одного дня Іванов не витримав тиску і підірвав себе гранатою.

Крім того, нам повідомили, що у цю частину мобілізують навіть тих, хто проходив лікування у психіатричній клініці.

Військові експерти та аналітики відзначають суттєвий прогрес у підготовці України до майбутнього зимового періоду. Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, у своєму нещодавньому виступі висловив стриманий оптимізм щодо здатності країни протистояти викликам холодного сезону.

“По-перше, Україна вживає заходів, які раніше не були помітні. Це удари по місцях концентрації значних обсягів озброєння, що зменшує російські можливості, зокрема в балістиці”, – пояснив Мусієнко. Він також зазначив, що Україна зміцнює свою систему протиповітряної оборони (ППО) та очікує на виконання домовленостей саміту НАТО, що відбувся у Вашингтоні цього літа, стосовно постачання нових систем ППО.

“Німеччина передала додаткові системи, які здатні знищувати крилаті ракети та інші загрози”, – додав експерт.

Однак, він зазначив, що окупанти намагатимуться розосередити місця зберігання припасів і ракетного озброєння, щоб уберегти їх від українських ударів. “Ворог думає, що зможе краще захистити свої запаси, але ми маємо ефективні засоби для їх виявлення та знищення”, – підкреслив Мусієнко.

9 жовтня Сили оборони України завдали удару по складу зі зберігання БПЛА “Шахед” у Краснодарському краї Росії, знищивши близько 400 одиниць. За даними Forbes, це становить близько 5% усіх БПЛА, які ворог використав проти України з початку повномасштабної війни. Раніше українські захисники також вразили арсенал головного ракетно-артилерійського управління противника в Брянській області РФ, де розташовані лише два десятки подібних об’єктів.

Завдяки активній роботі Сил оборони України та зміцненню ППО, українські військові сподіваються зменшити загрози та забезпечити безпеку країни в зимовий період.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Железняка, така пауза в міжнародній допомозі є тимчасовою, і в жовтні очікуються нові транші. Водночас загальні надходження до держбюджету у вересні склали 191 млрд грн, включно з 52,3 млрд грн від митниці та 66,3 млрд грн від податкової служби. Проте митниці не вдалося виконати план, що призвело до недостачі в розмірі 7,9 млрд грн (13,1%), тоді як податкова перевиконала план на 2,7 млрд грн (4,3%). Також вдалося продати облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) на 72,3 млрд грн.

На тлі тимчасової паузи в міжнародній допомозі Організація Об’єднаних Націй заявила, що не має достатньо коштів для підтримки України в умовах прийдешньої зими. Це стає особливо критичним, враховуючи, що понад половину електроенергетичних потужностей країни вже знищено.

Тим часом Адміністрація президента США Джо Байдена звернулася до Конгресу з проханням продовжити президентські повноваження щодо постачання військової допомоги Україні після завершення фінансового року у вересні. За словами речника Пентагону Пета Райдера, в Управлінні президента України зі скорочення залишається 5,9 млрд доларів, з яких лише 100 млн будуть доступні після кінця вересня.

Додатково колишній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив із пропозицією “позичити” Україні заморожені активи Центрального банку Росії. Ця ініціатива дозволила б використовувати ці кошти як гарантію для майбутніх репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити після війни.

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.