НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

Стало відомо про значні витрати мера Жупанина на навчання своєї служниці в Лондоні. Згідно з офіційною інформацією, Жупанин, який отримує річну зарплату у 600 тисяч гривень, витратив понад півмільйона гривень на освіту свого підлеглого за кордоном.

Цей епізод викликав значні обговорення серед громадськості та представників місцевої влади. Багато громадян висловлюють своє обурення відносно таких витрат у контексті фінансових обмежень і внутрішніх проблем міста. Зокрема, підноситься питання про доцільність і етичність таких витрат, особливо у ситуації, коли бюджетні кошти можуть бути спрямовані на інші, більш важливі потреби міста та його мешканців.

Публічна дискусія також акцентує увагу на транспарентності та відповідальності в управлінні місцевими ресурсами. Громадськість вимагає відкритості щодо витрат коштів з бюджету міста, а також більш прозорих механізмів контролю за використанням цих коштів.

Зауважується, що інцидент підштовхує до ретельнішого аналізу і підвищення вимог до діяльності місцевих чиновників, які повинні бути обрані та визначені перш за все своїми відповідальністю перед громадськістю і дотриманням принципів ефективного та чесного управління.

Усвідомлюючи важливість відкритого обговорення і вирішення подібних питань, громадяни сподіваються на вжиття конструктивних заходів для забезпечення економічної ефективності та відповідального управління ресурсами міста у майбутньому.

Нардеп від фракції “Слуга народу” Андрій Жупанин, згідно з даними його декларації у 2023 році отримав від ВРУ заробітну плату в розмірі 618 932 грн.

Водночас 30 квітня депутата подав до НАЗК відомості про суттєві зміни свого майнового стану. Зокрема, він вказав, що 26 квітня сплатив за навчання майже 550 тис. грн, тобто майже 90% свого річного заробітку.

За навчання “слуга” сплачував у Великій Британії, де, згідно з декларацією, навчається у London Business School.

Його дружина Жупанина Богдана, до слова, має посвідку на проживання в Англії, а за минулий рік заробила всього 7 тис. грн.

Про те, які надходження, окрім офіційної заробітної плати у Раді дозволяють Жупанину оплачувати собі таке вартісне навчання закордоном поки невідомо.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.