НАЗК виявило мільйонні порушення в декларації депутата Ірпінської міськради

Детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття колишнього виконувача обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерство оборони України. Посадовця підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від столичного забудовника за сприяння у вирішенні службових питань. Це вже друга підозра, оголошена йому антикорупційними органами, що свідчить про системний характер можливих зловживань.

За матеріалами слідства, йдеться про налагоджену схему отримання неправомірної винагороди в обмін на використання службового становища. Посадовець, маючи вплив на процеси погодження та ухвалення рішень у сфері управління майном і земельними ділянками оборонного відомства, міг створювати штучні перешкоди або, навпаки, забезпечувати сприятливі умови для реалізації будівельних проєктів. Саме ці адміністративні важелі, за версією правоохоронців, стали інструментом тиску на представників бізнесу.

Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.

Високопосадовий чиновник Міністерства оборони, Олександр Лієв, якого підозрювали в замішанні у махінаціях під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, тепер звільнений з підв'язувальних заходів за особисте зобов'язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву — з в'язниці на звільнення під особисте зобов'язання та відправив його в СІЗО. Протягом розгляду справи прокурор, з невідомих причин, відсутній, як показують записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію через відсутність достатніх доказів від НАБУ та САП щодо підозри у розкраданні, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень при закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу. Про це повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць відпустили додому під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат. ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Загальною сутью вищезгаданої статті є розгляд справи відносно Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України, щодо підозри у причетності до махінацій при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму грошей. Висновки стосуються судових рішень та дій правоохоронних органів у цій справі. Вирішальними факторами стали відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП, відсутність прокурора під час розгляду, а також скасування запобіжних заходів через закінчення терміну тримання під вартою. Важливою точкою є відсутність узгодження між правоохоронними органами, що може вплинути на розгляд справи та винесення об'єктивного рішення.

Відновлення інфраструктури Херсонської області після російської агресії стало важливим кроком у підтримці постраждалих громад. Один із найбільших контрактів на відбудову шкіл та сільських рад отримала компанія, з якою пов'язаний заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації, Антон Самойленко, за інформацією від Bihus.info.

За інформацією розслідування, компанія “Глобал Білд Інжиніринг”, зареєстрована у Тернополі, виграла тендер на реконструкцію навчального закладу у Високопіллі на суму 130 мільйонів гривень. До цього вона в основному працювала з місцевими підрядниками, однак з кінця минулого року почала активно розширювати свою діяльність на території Херсонської області.

Крім тендеру на реконструкцію школи, компанія “Глобал Білд Інжиніринг” отримала контракт на відновлення селищної ради у Великій Олександрівці на суму 90 мільйонів гривень. Загальна вартість усіх контрактів становить 220 мільйонів гривень.

За даними журналістів, компанію придбала група бізнесменів, які раніше займалися ремонтом доріг на сході України. Крім того, “Глобал Білд Інжиніринг” отримала замовлення на ремонт доріг у Херсонській області на суму 70 мільйонів гривень. Для виконання цих робіт компанія планує орендувати техніку у “Донбасвугіллябуд”, власниці якої є Анна Самойленко, дружина заступника голови Херсонської обласної військової адміністрації Антона Самойленка.

Антон Самойленко підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами, і зазначив, що він знайомий з багатьма представниками компаній, які отримують підряди на відбудову.

Компанія “Глобал Білд Інжиніринг” має зв’язки з іншими підприємствами, що брали участь у програмі “Велике будівництво”. Серед співвласників Першої української дорожньо-будівельної компанії, де раніше працював директор “Глобал Білд Інжиніринг”, є Олександр Гарбуз та Віктор Кіркішко, які також мають стосунок до фірм, що займалися дорожніми роботами в рамках програми «Велике будівництво».

Також відомо, що довгий час Наталія Нечепоренко була партнеркою Віктора Кіркішко та Олександра Гарбуза. Вона є близькою подругою ексзаступника голови Національної поліції Дмитра Тишлека.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Російський пропагандист та зв’язковий Кремля Михайло Звінчук, засновник телеграм-каналу “Рибар”, зазначив, що окупанти планують відмовитись від традиційних боїв у відкритих полях на користь більш складних і ризикованих міських боїв. За його словами, пріоритетними для росіян будуть Торецьк, Покровськ та Курахове, і окупанти вже готуються до наступу на Покровськ з південного сходу, після нещодавнього захоплення Селидового.

Це зміщення фокусу на міські бої є не випадковим — в умовах інтенсивних атак БПЛА з боку ЗСУ, росіяни намагаються знайти нові методи боротьби, які допоможуть їм зберегти тактичну перевагу на фронті.

Існує кілька причин, чому Росія обирає міські бої. Замість того, щоб вести наступ у відкритих полях, де їхня бронетехніка і артилерія можуть стати мішенями для українських безпілотників, окупанти вважають, що міські умови з багатоповерхівками та обмеженими просторами дають їм більше прикриття від атак дронів. Звінчук підкреслює, що це дозволить росіянам зберегти важку техніку та знизити ризики для піхоти.

Аналітики ISW також вважають, що стратегія РФ щодо міських боїв зможе допомогти зменшити витрати на використання бронетехніки та артилерії. Вони оцінюють, що таким чином окупанти спробують уникнути великих втрат, які неминуче супроводжують наступи через сільську місцевість і прифронтові населені пункти.

Однією з основних проблем для російських військ є ефективна протидія українським безпілотникам, які завдають значних втрат в їхніх лавах. Звінчук зазначив, що окупанти мають перевагу в артилерії, але через постійні атаки БПЛА ЗСУ не можуть значно просуватися на деяких ділянках фронту.

Щоб подолати ці проблеми, російське командування планує збільшити кількість дронів у своїх підрозділах, покладаючись на інтенсивну війну за допомогою БПЛА. Росіяни мають на меті, щоб краще оснащені війська могли ефективно боротися з українськими операторами дронів і вийти на нові рубежі.

Захоплення таких міст, як Куп’янськ та Часовий Яр, може мати значний оперативний вплив на геометрію фронту. Це, в свою чергу, поставить під загрозу основні оборонні позиції ЗСУ на відповідних напрямках.

З огляду на ці фактори, ISW вважає, що ці наступи можуть стати основою для нових атак російських військ взимку 2024-2025 років. Однак, як відзначають експерти, для Росії цей план пов’язаний із великими ризиками: очікуються значні втрати серед її військ через виснажливі операції в міських умовах.