НАЗК виявило недостовірні дані у декларації заступника голови Лисичанської міської військової адміністрації

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Рано вранці російські дрони атакували південні регіони області, зокрема місто Ізмаїл. За словами Кіпера, сили протиповітряної оборони діяли в умовах тривалого та напруженого бою. Незважаючи на зусилля, дрони влучили у житловий сектор, пошкодивши приватні та багатоквартирні будинки, господарські споруди та автомобілі. Внаслідок атаки виникло кілька пожеж, які оперативно загасили рятувальники. Наразі правоохоронці документують наслідки терористичного акту.

«Людям надається вся необхідна допомога», – запевнив голова Одеської ОВА.

Атаки на Одещину – не єдині удари, яких зазнала Україна останніми днями. 26 вересня російські війська завдали ракетно-дронових ударів по низці регіонів. Зокрема, у Івано-Франківську пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до знеструмлення частини міста. В Одеському районі загинула 62-річна жінка через ракетний удар. На Миколаївщині внаслідок обстрілів постраждав об’єкт енергетичної інфраструктури, а в Запоріжжі авіаудари спричинили поранення восьми людей, серед яких дитина. Також зафіксовано обстріли на Київщині, Донеччині, Харківщині та Сумщині.

Близько 2000 працівників культури та засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики, зазначив тимчасовий виконуючий обов’язки міністра Ростислав Карандєєв під час круглого столу з журналістами у Миколаєві. Він зауважив, що тема бронювання є дуже важливою, особливо для родин, чиї члени перебувають на фронті. Лозунг “все для фронту – все для перемоги” дуже актуальний, але також важливо розуміти, заради чого ведеться війна. Забезпечення сталості і стійкості цивільних процесів важливе в контексті війни, і частина фахівців культурної сфери та медіа має працювати для цього.

Карандєєв підкреслив, що обов’язок влади – забезпечити хоча б мінімальну спроможність функціонування кожного закладу культури, який не припинив свою діяльність навіть під час війни. Таким чином, бронювання отримали представники медіа та культурної сфери, проте лише до 50% їхньої кількості. “1150 працівників культури та трохи більше 700 засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики. Я готовий захищати кожну людину, оскільки це зроблено аргументовано за діючими нормами в Україні”, – підкреслив Карандєєв під час зустрічі у Миколаєві з журналістами.

Він також визнав, що сьогодні представникам влади не легко, іноді є бажання допомагати, але невідомо, як це робити належним чином. “Тому я прошу вас допомагати і надавати поради щодо того, як правильно формувати ідеї та їх логістику. Ми зараз працюємо разом з представниками громадськості, оскільки комунікація з громадськістю дуже важлива”, – додав тимчасовий міністр.

Він також підкреслив, що термін “місцеве самоврядування” передбачає, що люди стають активними учасниками владних процесів, а не лише споживачами її рішень. “Це означає, що ми не лише маємо право висловлювати свою думку, але й брати участь у розробці та реалізації проектів, які впливають на якість нашого життя”, – підкреслив він.

Раніше, тимчасовий міністр культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв заявив, що критика щодо бронювання працівників культурної та медійної сфер є несправедливою до тих, хто виконує свою роботу чесно та якісно.

Звідомлено, що близько 2000 працівників культури та засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації, застосованої за ініціативою Міністерства культури та інформаційної політики. Це рішення стало важливим кроком у забезпеченні стабільності у цивільних процесах під час війни, а також відображає відданість влади підтримці працівників культурної сфери та медіа. Лідери відмітили важливість активної участі громадськості у владних процесах і закликали до співпраці для ефективної розробки та реалізації проектів, спрямованих на підвищення якості життя. Також було відзначено, що критика стосовно бронювання працівників культурної та медійної сфери несправедлива і не враховує важливості їхньої чесної та якісної праці.

Станом на початок грудня Росія фактично перевиконала мобілізаційний план на 2025 рік. За інформацією начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова, до лав російської армії було залучено близько 403 тисяч осіб, що майже досягає запланованих показників для всього 2025 року. Така ситуація свідчить про суттєве прискорення мобілізаційних процесів, що може мати серйозні наслідки як для внутрішньої стабільності Росії, так і для ходу бойових дій в Україні.

Основним джерелом поповнення російських збройних сил залишаються контрактники, однак цей процес супроводжується чималою кількістю проблем. Зокрема, проблеми з мотивацією, високий рівень невдоволення серед новобранців та звинувачення у використанні примусового набору через "ліворуч" укладені контракти. За даними української розвідки, багато росіян, не бажаючи йти на фронт, вдаються до різноманітних способів ухилення від служби або до хабарів для отримання більш вигідних умов.

Російська влада змушена регулярно підвищувати одноразові виплати за підписання контракту. Їхній розмір варіюється залежно від регіону, але йдеться про значні суми, які використовуються як ключовий стимул для залучення нових військовослужбовців. Таким чином Кремль намагається компенсувати втрати та підтримувати чисельність армії без оголошення відкритої загальної мобілізації.

Водночас у ГУР зазначають, що у 2026 році Росія планує набрати до війська ще близько 409 тисяч осіб, що свідчить про довгострокові плани ведення війни та розрахунок на постійне оновлення особового складу.

Паралельно з контрактним набором Москва готує механізми прихованої мобілізації резервістів. Йдеться про залучення військовозобов’язаних під виглядом обов’язкових зборів та служби у резерві. Відповідні рішення дозволяють призивати невизначену кількість резервістів без формального оголошення нової хвилі мобілізації.

Аналітики вважають, що російська влада намагається уникнути різкого соціального напруження, пов’язаного з масовим призовом, тому робить ставку на поступове, але постійне втягування резерву та фінансову мотивацію населення. Такий підхід дозволяє Кремлю продовжувати війну, не вдаючись до політично ризикованих рішень.

Нові дані, отримані від наших джерел, свідчать про те, що західні розвідки вчасно сповістили Офіс Президента про активну діяльність Росії у виробництві далекобійних ракет. За інформацією, яку ми отримали, російські збройні сили наразі випускають ці ракети на 4 рази швидше та в більших обсягах, ніж це було у 2022 році. Наприклад, якщо раніше кількість виготовлених ракет становила близько 150-175 одиниць на місяць, то тепер ця цифра перевищує понад 600 одиниць. Це призвело до того, що Кремль вже накопичив величезні запаси далекобійних ракет на своїх складах. Ці ракети, ймовірно, будуть використані у майбутньому в разі масштабного наступу, і, швидше за все, їх запустять проти різних об’єктів інфраструктури України. Навіть удари по 20-40 ракетами для Росії не є критичними, оскільки вони є плановими і не впливають на загальні запаси чи накопичення. Мінімальне посилення систем протиповітряної оборони не зможе ефективно відвернути цю загрозу. Більше того, існує високий ризик втрати саме цих систем, що є дуже витратним та ризикованим заходом.

Згідно з отриманою інформацією, Росія активно збільшує виробництво далекобійних ракет всіх класів, що становить серйозну загрозу для безпеки України. Висока швидкість виробництва та значний обсяг ракет дозволяють Кремлю накопичити величезні запаси цих засобів у своїх арсеналах. Це може мати серйозні наслідки у разі масштабного конфлікту, адже навіть значні втрати ППО не зможуть ефективно відвернути загрозу. Україні необхідно вжити додаткових заходів для зміцнення своєї обороноздатності та розробки стратегій протидії подібним загрозам з боку Росії.