НАЗК виявило порушення в декларації ексдипломата

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Нашим партнерам не однаково. Це (наявність кримінальних справ проти чиновників НБУ – ред.) впливає на атмосферу переговорів, і готовність до будь-якого якісного діалогу,

Він додав, що іноземним партнерам під час переговорів щодо виділення коштів Україні важливо відчувати стабільність Національного банку і наявність гарантійних механізмів. Зокрема, коли є відчуття, що інституцію підтримує влада, переговори просуваються набагато якісніше і ефективніше.

Якщо ж міжнародні партнери розумітимуть, що в Національному банку є плинність кадрів або певна підвішеність через кримінальні справи проти посадовців НБУ, за словами Кулика, вони будуть висувати більш жорсткі вимоги, більш чітко прописані правила, більше робитимуть ставку на зобов’язання, на якісь певні зовнішні гарантійні механізми тощо.

Така ситуація також призводить до того, що міжнародні фінансові установи не хочуть комунікувати напряму із керівниками структурних підрозділів НБУ, а роблять ставку на інституційний діалог.

Це з одного боку знімає особистий, емоційний фактор, як то кажуть, але з іншого боку не дозволяє нам більш ефективно проводити переговори з нашими зовнішніми партнерами в тому числі кредиторами та донорами. Оскільки всі наші запевнення або політичні заяви – вони розглядають як білий шум, а не як результат виконаної політики,

Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

95 наших людей знову вдома. Воїни, які захищали Маріуполь і “Азовсталь”, Донеччину, Луганщину, Харківщину, Київщину, Чернігівщину, Херсонщину… Дякую команді, яка займається пошуком і звільненням полонених. Робимо все, щоб витягнути всіх наших, кого утримує Росія. Вдячність воїнам, які поповнюють обмінний фонд, і всім партнерам, які допомагають

Також Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що у рамках 58-го обміну військовополоненими додому повернулися ще 95 захисників України.

Особливість цього обміну в тому, що додому повертаються чимало українців, які отримали так звані вироки судової системи країни-агресорки та були “засуджені”: 28 – до тривалих термінів, а 20 – до довічного ув’язнення за захист власної землі від агресора,

Серед звільнених з полону сьогодні – нацгвардійці, військові моряки, воїни ЗСУ, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони.

Це воїни, які захищали Маріуполь, Донеччину, Луганщину, Київщину, Харківщину, Чернігівщину, Херсонщину. Серед звільнених 69 солдатів і сержантів та 26 офіцерів,

Чимало звільнених з полону мають серйозні захворювання та наслідки важких поранень, а також велику втрату ваги через катування та недостатнє харчування.

Загалом з неволі визволили вже 3767 людей.

У вечері 18 жовтня міноборони рф повідомило про обмін 95 на 95 військовополонених між Україною та Росією. Посередницькі зусилля у процесі обміну надали Об’єднані Арабські Емірати.