Вівторок, 2 Червня, 2026

«Не ховайте героїв у болоті»: скандал із військовим кладовищем під Києвом

Важливі новини

Інфляція в Україні в вересні 2025 року: Статистичні показники та економічні тенденції

У вересні 2025 року споживчі ціни в Україні збільшилися на 0,3% порівняно з серпнем, що свідчить про поступовий ріст вартості товарів та послуг у країні. Водночас, у річному вимірі інфляція становила 11,9%. Ці дані були оприлюднені Державною службою статистики України, що дає змогу оцінити загальний рівень інфляційного тиску на економіку.

Окрему увагу варто звернути на базову інфляцію, яка, на відміну від загальної, не враховує зміни цін на сезонні товари та енергоносії. Вона у вересні зросла на 1,3% порівняно з попереднім місяцем і досягла 11,0% у річному вимірі. Цей показник демонструє, що ціни на базові товари та послуги, що не підлягають сезонним коливанням, зростають досить швидкими темпами.

Серед продуктів харчування спостерігалися різноспрямовані зміни: найбільше подешевшали фрукти (−11,8%) та овочі (−10,6%), що відповідає типовій сезонній динаміці. Також трохи знизилися ціни на яйця (−2,9%). Водночас подорожчали м’ясо та м’ясопродукти (+1,2%), олія (+2,1%) і хліб (+0,7%). Загальні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в порівнянні з серпнем зменшилися на 0,8%.

Найбільш відчутне подорожчання у вересні зафіксоване в освіті — +12,4% до серпня, зокрема вища освіта подорожчала на 16,8%, середня — на 8,5%. Також значно зросли ціни на одяг і взуття — на 8,2%, що частково пов’язують із початком осіннього сезону.

Інші категорії показали помірні підвищення: алкогольні напої та тютюн подорожчали на 1,2%, охорона здоров’я — на 0,8%, транспортні послуги — на 0,2%.

Отже, вересневі показники відображають типовий сезонний перерозподіл у структурі споживчих цін: падіння вартості овочів і фруктів пом’якшує загальний тиск на продукти, але зростання цін у сегментах освіти, одягу та окремих продовольчих груп утримує річну інфляцію на високому рівні.

21 листопада: поєднання історичної пам’яті, духовних традицій та народних вірувань

21 листопада в українському календарі вирізняється особливою насиченістю змістів і символів. Це дата, яка об’єднує події, що вплинули на формування сучасної України, церковні урочистості, міжнародні ініціативи та народні сезонні спостереження. Упродовж століть цього дня перегукуються давні обряди й новітні значення, створюючи відчуття неперервності української культурної та духовної традиції.

За церковним новоюліанським календарем саме 21 листопада відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших богородичних свят, яке в народі називають Третьою Пречистою. Його пов’язують із молитвами за добробут родини, внутрішню гармонію, очищення серця та підтримку жінок у їхніх життєвих випробуваннях. У багатьох громадах цей день вважається сприятливим для примирення, благословення дому та подяки за прожитий рік.

Пам’ять про староцерковну традицію також жива: 21 листопада за юліанським календарем відзначали День архангела Михаїла — покровителя військових і захисника небесного воїнства.

У світі сьогодні також відзначається низка важливих дат. Генеральна асамблея ООН святкує Всесвітній день телебачення, наголошуючи на ролі медіа у формуванні якісного та відповідального інформпростору. Своє професійне свято мають рибалки — Всесвітній день риболовлі, який присвячений сталим і гуманним методам лову. Інші міжнародні ініціативи включають День привітань, День боротьби з муковісцидозом, День таблиці множення, День протидії булінгу, День вазектомії та День без музики.

Для українців 21 листопада має ще одну особливу вагу — це День Гідності та Свободи, встановлений на знак початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадують історичний шлях, яким українці довели вірність ідеалам демократії й свободи.

У народних уявленнях дата 21 листопада вважалася рубежем між осінню та зимою. Погодні прикмети цього дня традиційно пов’язували з майбутніми морозами та поведінкою природи. Вірували, що туман віщує відлигу, а дощ обіцяє коротку непогожу весну. Третю Пречисту вважали сприятливою для укладання угод, торгівлі та фінансових справ.

Водночас існували й певні заборони. Як і в інші великі церковні свята, не рекомендувалося сваритися, виконувати важку роботу, займатися пранням, прибиранням чи вживати алкоголь. Не радили давати гроші в борг, щоб не накликати фінансові втрати. Уникати варто також поспіху та необдуманих рішень.

США переглядають свою участь у НАТО

Сполучені Штати Америки планують суттєве скорочення своєї військової участі...

Дружина ведучого Остапчука розповіла про складні моменти під час пологів

Українська блогерка Катерина Остапчук, дружина телеведучого та шоумена Володимира Остапчука, через п’ять місяців після народження первістка вперше відверто розповіла про свій досвід пологів. У телеграм-каналі вона зізналась, що мала запланований кесарів розтин через рідкісну вроджену патологію — дворогу матку. За словами Катерини, операція почалась без ускладнень: хлопчика на ім’я Тимофій дістали з утроби доволі швидко. […]

Спрей від алергії може допомогти уникнути Covid-19

В Україні та світі знову зростає кількість випадків Covid-19, однак науковці повідомили про новий спосіб захисту від інфекції. Дослідження показало, що звичайний антигістамінний спрей для носа може значно знизити ризик захворювання. Як пише Independent, у випробуванні середньої стадії за участю 450 добровольців німецькі дослідники перевіряли ефективність препарату азеластину. Учасники протягом 56 днів тричі на день […]

Під Києвом урочисто відкрили Національне військове меморіальне кладовище – об’єкт, який мав стати символом шани та вічної пам’яті для загиблих українських воїнів. Проте замість гордості та вдячності суспільство отримало хвилю скандалів, протестів і запитань без відповідей.

Ще за два тижні до відкриття жителі села Мархалівка та інших населених пунктів Гатненської громади публічно виступали проти обраної ділянки. Головна проблема – непридатність ґрунтів для поховань. Після дощів земля вкривається водою, перші викопані могили підтоплюються. Екологи ще на етапі проєктування попереджали: болотиста місцевість, високий рівень ґрунтових вод і відсутність системи дренажу роблять поховання неможливими.

У день відкриття напруга сягнула піку. Місцеві жителі знову вийшли на протест, тримаючи плакати «Не ховайте героїв у болоті». Однак замість діалогу протестувальників жорстко затримували й відвозили до відділків у автозаках.

Не менше запитань викликає і сама історія вибору землі під кладовище. Ділянка виявилася однією з найдешевших у регіоні, що дало змогу «зекономити» бюджетні кошти. Проте виникають сумніви, чи справді економія була в інтересах держави, а не окремих чиновників.

Скандал підсилила й ситуація з тендером на будівництво першої черги кладовища вартістю 1,8 млрд грн. Його переможцем став консорціум «Білдінг Юа», який був зареєстрований буквально наступного дня після оголошення закупівлі. Компанія не має ані спеціалізованої техніки, ані кадрів, ані досвіду реалізації подібних проєктів. Ба більше – її пов’язують із Юрієм Голиком, відомим як куратор президентської програми «Велике будівництво».

Таким чином, Національне військове меморіальне кладовище, яке мало б об’єднувати суспільство навколо пам’яті про полеглих, ризикує перетворитися на символ чиновницької недбалості, корупційних схем і зневаги до героїв.

Останні новини