“Не на часі”, – українська співачка відмовилася від будівництва дому під Києвом

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Одним із епізодів розслідування є недостовірне декларування майна Тищенка, яке, за даними слідства, було оформлене на колишнього директора фірми, що володіє рестораном “Велюр”, Сергія Вакальчука. Вакальчук отримав від Тищенка ряд цінних активів, серед яких квартира в Києві, земельні ділянки, будинок у Козині, а також автомобіль Mercedes-Benz V250 2016 року випуску. Загальна вартість цих активів становить близько 9 млн грн, а ринкова вартість майна значно вища.

Журналісти стверджують, що відповідно до аналізу доходів Вакальчука, він не мав можливості придбати таке майно, що викликає підозри щодо джерел цих коштів. За словами Новікова, також під час обшуків у Тищенка та його дружини були знайдені значні суми готівки: 491 550 доларів та 390 100 євро. Крім того, серед знайдених предметів було виявлено дорогий наручний годинник Audemars Piguet.

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на ці предмети як на речові докази у рамках розслідування. Відповідно до чинного законодавства, Тищенку загрожує кримінальна відповідальність за незаконне збагачення та недостовірне декларування.

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

У зверненні до парламенту, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виклав на стіл проблему дефіциту особового складу у військах, яка стає критичною для національної безпеки України. Зокрема, він зазначив, що на передовій оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке він очолює, відчутний великий недостаток в особовому складі. Такий стан речей серйозно обмежує їх можливості на фронті та підвищує загрозу для національної безпеки.

Содоль пояснив, що відділення, які традиційно складалися з 8-10 осіб, зараз змушені діяти лише з 2-4 бійцями. Це призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо в умовах зростаючої загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він наголосив, що основне навантаження падає на плечі бійців механізованих та піхотних підрозділів, та зазначив, що з недостатньою кількістю бійців у військових частинах стає складніше забезпечувати ефективну оборону на всьому фронті.

У своєму виступі він висловив обурення тим, що відповідні бригади примусово обороняють значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та гарантувати ефективну оборону країни. Його виступ був спрямований на те, щоб привернути увагу до цієї серйозної проблеми та вжити невідкладних заходів для її вирішення в інтересах безпеки України.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ перед парламентом України відзначається серйозна проблема дефіциту особового складу в армії, особливо на передовій угрупуванні військ "Хортиця". Недостатня кількість військовослужбовців серйозно обмежує можливості оборони та підвищує загрозу для національної безпеки, особливо у зв'язку з появою нових технологій у воєнній сфері.

Зазначається, що бійці, які зазвичай мали діяти в складі 8-10 осіб, тепер працюють у складі 2-4 осіб, що суттєво погіршує ефективність оборони. Також відзначається необхідність прийняття законопроекту про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та гарантування ефективної оборони країни.

Висновок полягає у тому, що вирішення проблеми дефіциту особового складу українських Збройних Сил є надзвичайно важливим для збереження національної безпеки та суверенітету країни. Необхідні невідкладні заходи з мобілізації ресурсів для забезпечення адекватного захисту території та відстоювання національних інтересів.