Понеділок, 1 Грудня, 2025

Не забудьте перевести годинник: Україна переходить на літній час

Важливі новини

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Горе в світі футболу: Втрата видатного тренера збірної України залишає невмирущий слід

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.

НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 14,5% до 15,5% річних, починаючи з 7 березня 2025 року. Це третє поспіль підвищення ставки, яке спрямоване на підтримку привабливості заощаджень у гривні, збереження стабільності валютного ринку та контроль за інфляційними очікуваннями, що дозволить забезпечити подальше сповільнення інфляції до цільового рівня 5%. Голова НБУ, Андрій […]

The post НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У сервісному центрі Кривого Рогу брали хабарі за складання іспитів

У Кривому Розі суд покарав місцевого підприємця Дмитра Борисовича Мазницю, який організовував передачу хабарів для забезпечення успішного складання практичного іспиту з водіння. Про це повідомляє 368.media з посиланням на вирок Металургійного райсуду, винесений за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що Мазниця діяв у змові з невстановленими особами у приміщенні територіального сервісного […]

Лікар розповіла, коли бажання з’їсти солодке — привід звернутися до медиків

Тяга до солодкого — це не завжди просто слабкість до десертів. За словами лікаря-дієтолога, постійне бажання з’їсти щось солодке часто сигналізує про приховані проблеми зі здоров’ям — від стресу до серйозних метаболічних порушень. Одна з головних причин — психоемоційне навантаження. У стані стресу людина підсвідомо шукає спосіб отримати швидке задоволення, і цукор у цьому випадку […]

Щороку в Україні відбувається переведення годинників, що впливає на повсякденний ритм життя мільйонів людей. У 2025 році країна перейде на літній час у ніч з 29 на 30 березня, коли о 3:00 годину буде переведено на 4:00. Це рішення ухвалене згідно з постановою Кабінету Міністрів України, яка діє ще з 1996 року.

Переведення часу має на меті оптимізувати використання світлового дня та зменшити споживання електроенергії в осінньо-зимовий період. Попри дискусії щодо доцільності цієї практики, зміни поки що залишаються в силі.

Більшість сучасних електронних пристроїв, таких як смартфони, комп’ютери та смарт-годинники, автоматично оновлюють час. Проте механічні годинники, будильники, деякі побутові прилади потребують ручного коригування.

Щоб не забути про переведення часу, дотримуйтеся простих порад:
 Налаштуйте нагадування на телефоні або в календарі.
 Перевірте всі пристрої, які не оновлюють час автоматично.
 Заздалегідь адаптуйте режим сну, щоб уникнути стресу через зміну графіку.
 Слідкуйте за новинами, адже ЗМІ зазвичай нагадують про переведення   годинників.

Дискусії щодо скасування сезонного переведення часу тривають вже кілька років. У 2024 році Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт, але президент Володимир Зеленський не підписав його через можливі економічні наслідки. Тому поки що Україна продовжить переходити між літнім і зимовим часом.

Будьте готові до змін і не забудьте перевести годинник на годину вперед у ніч на 30 березня!

The post Не забудьте перевести годинник: Україна переходить на літній час first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини