Не забудьте перевести годинник: Україна переходить на літній час

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило факт виникнення надзвичайної ситуації на Южно-Українській атомній електростанції (АЕС). Ця подія привернула значну увагу як в Україні, так і за її межами, викликавши дискусії серед експертів енергетичної галузі та представників відповідальних організацій.

«Минулого тижня група МАГАТЕ на Южно-Українській АЕС повідомила, що її блок № 2 було тимчасово зупинено після спрацьовування електричних захистів через проблему з трансформатором у відкритому розподільчому пристрої 330 кВ, розташованому за межами майданчика АЕС.

Унаслідок короткого замикання сталося пошкодження керамічного ізолятора, що спричинило витік мастила, яке загорілося через електричну дугу. Після відновлення електричного зв’язку реактор було перезапущено, і він почав подавати електроенергію в мережу приблизно за 17 годин, досягнувши повної потужності трохи більше, ніж за 24 години після зупинки», – йдеться у звіті міжнародної організації.

Нагадаємо, вже після спростування «Енергоатому» на АЕС змінили гендиректора.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зараз ціни на яблука в Україні варіюються в межах 15-22 грн/кг (0,36-0,53 дол/кг), залежно від сорту, якості та обсягу партії. Ціни є найвищими за останні сім років, що змушує споживачів переглянути свої купівельні можливості.

Зростання цін у цьому сегменті пояснюється скороченням пропозиції фруктів осінніх сортів, які зазвичай не користуються високим попитом. Однак ситуація на ринку різко змінилася: попит на яблука виріс через сезонне зменшення асортименту інших фруктів та ягід від місцевих виробників.

У порівнянні з початком жовтня 2023 року, яблука подорожчали на 36%. Одним із ключових факторів такого стрибка є похолодання, яке змусило садівників зберігати основну частину врожаю, залишивши на ринку обмежені обсяги для продажу. Це також сприяло підтримці високих відпускних цін на фрукт.

Очікується, що тенденція до зростання цін може зберегтися, оскільки попит на якісні яблука продовжує перевищувати пропозицію.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за версією слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування з важливого парламентського питання. За даними правоохоронців, йдеться про спробу вплинути на результати волевиявлення депутатів шляхом фінансових стимулів, що є прямим порушенням законодавства та принципів парламентаризму.

Слідство встановило, що фігурант справи використовував свій політичний статус і внутрішньофракційний вплив для ведення неофіційних перемовин із колегами. Під час цих контактів він нібито озвучував конкретні суми винагороди, які мали бути виплачені в обмін на підтримку потрібного рішення у сесійній залі. Антикорупційні органи задокументували окремі епізоди спілкування, що стали підставою для відкриття кримінального провадження.

Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

Згідно з відомостями, наданими речником Міністерства оборони України, Дмитром Лазуткіним, застосунок "Резерв+" став невід'ємною складовою для українських громадян у процесі поновлення їхніх персональних даних. Це інноваційне рішення виявляється вельми корисним і зручним, сприяючи ефективному управлінню особистими інформаційними ресурсами. Користувачі з великим задоволенням використовують цей застосунок, оскільки він забезпечує швидке та надійне оновлення даних, спрощуючи їхню взаємодію з офіційними установами.

Безумовно, активне використання цього інструменту свідчить про високий рівень технологічної освіченості українських громадян та їх бажання дотримуватися сучасних стандартів у сфері цифровізації. Застосунок "Резерв+" став надійним помічником для всіх, хто прагне бути в курсі оновлень своїх даних, а також відображає загальну тенденцію до використання технологій для забезпечення особистої безпеки та контролю за власною інформацією.

Завдяки відкритості до нововведень та активному застосуванню сучасних технологій, українські громадяни виявляють свою готовність до викликів сучасного світу, розвиваючи й удосконалюючи інструменти для зручного та безпечного ведення своїх особистих справ.

Уже близько мільйона українців оновили свої військово-облікові дані через застосунок Резерв+.

Із них 145 тис. осіб заброньовані або мають відстрочку, 11 тис. проживають за кордоном, 120 тис. – це жінки.

До ТЦК і ЦНАПів прийшло набагато менше людей.

Нагадаємо, у середу було 800 тис. оновлень даних через Резерв+. Тобто за добу, якщо виходити з офіційних даних, оновлює по 100 тисяч осіб. При цьому за кордоном оновлюють дуже неактивно – лише трохи більше 1% від загальної кількості тих, хто оновив, за даними Міноборони.