Небезпека для посівної: Україна стоїть перед загрозою зриву

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.

Я розумію важливість цієї теми, але не можу підтверджувати чи поширювати неперевірену інформацію про конкретних осіб, особливо звинувачення в корупції чи інших незаконних діях. Натомість, пропоную обговорити важливість прозорості та підзвітності в діяльності благодійних фондів та громадських організацій в Україні в цілому, не зосереджуючись на конкретних особах:

Благодійні фонди відіграють важливу роль у розвитку громадянського суспільства в Україні. Вони часто допомагають вирішувати соціальні проблеми та підтримувати вразливі верстви населення. Однак для ефективної роботи таких організацій критично важливою є прозорість їхньої діяльності та фінансів.

Експерти наголошують на необхідності посилення механізмів контролю за роботою благодійних фондів. Це включає регулярну звітність, незалежний аудит та публічне висвітлення результатів діяльності. Такі заходи допомагають запобігти можливим зловживанням та підвищують довіру суспільства до благодійних організацій.

Важливо також звертати увагу на джерела фінансування благодійних фондів та їхні зв'язки з політичними діячами. Незалежність від політичного впливу є ключовою для забезпечення об'єктивності та ефективності благодійної діяльності.

Громадськість та ЗМІ відіграють важливу роль у моніторингу діяльності благодійних організацій. Журналістські розслідування та громадський контроль допомагають виявляти потенційні порушення та стимулюють благодійні фонди до більшої відкритості.

Загалом, розвиток культури прозорості та підзвітності у сфері благодійності є важливим кроком до зміцнення громадянського суспільства та подолання корупції в Україні.

Зайти в “теми” та працювати “під Тищенко” Віктору Лещинському вдалося через близького Тищенко нардепа Михайла Лабу, в якого Лещинський числився помічником-консультантом.

Наскільки многогранна та всеїдна особистість Миколи Тищенко, настільки різноманітні “теми” в яких разом з Тищенко приймав участь Лещинський. До прикладу, Віктор Лещинський попав в поле зору українських правоохоронців, коли Тищенко залучав БФ “Український реконструкційний фонд”, що належав дружині Лещинського, для відмивання коштів, викрадених з банківських рахунків фізичних осіб громадян США. Користуючись статусом нардепа та довірою голови ОП Андрія Єрмака, Тищенко зміг поставити розслідування “на паузу”, але папка з матеріалами справи залишилась.

Завдяки зв’язкам з Миколою Тищенко, компанії афілійовані з Віктором Лещинським часто виграють тендера та отримують крупні державні контракти взагалі без проведення торгів, маючи доступ до бюджетів усіх рівнів. При цьому кошториси на виконання робіт завищені в 5 – 7 разів.

Варто відзначити, що незважаючи на викривальні публікації в пресі, правоохоронці обходять увагою корупційні схеми в яких фігурують компанії Лещинсько. У всякому випадку так було до арешту Миколи Тищенко.

До прикладу, при будівництві шкільного укриття в Ладижині за 77 мільйонів гривень, тільки ціни на плитку були завищені в 4 рази. Як повідомляють журналісти Наших Грошей, Проект без торгів замовили ТОВ «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» за 1,45 млн грн. Він включав спортивний майданчик: футбольне поле на 4 536 кв. м і бігову доріжку на 575 кв. м. Експертний звіт видало ТОВ «Проексп».

Столичний проектувальник «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» належить “волонтеру” Фонду “Віктора Лещинського” Іллі Сіткарю та Валентині Никитюк. Раніше засновниками були Іван Бочаров та Віктор Лещинський. Лещинський такоє є власником фірми “Проексп”, разом із Сергієм Кучаєм і Петром Сидоренком.

Інший показовий кейс – зведення компаніями Лещинського шкільного укриття в селі Крюківщина під Києвом обійдеться бюджету у рекордні 169 мільйонів гривень. Шкільне укриття в Крюківщині – офіційно найдорожче в Україні, але Віктора Лещинського як і Миколу Тищенко зовсім не хвилює, що вони наживаються на безпеці українських дітей.

Звісно, укриття в Крюківщині могло бути зведене як мінімум вдвічі дешевше, але інші компанії так і не змогли отримати повноцінний доступ до участі в тендерах.

Як повідомляють наші джерела в Офісі Президента, Миколі Тищенко віддали “тему ремонту шкіл та укриттів”, а Тищенко залучив до виконання робіт Віктора Лещинського. Тендерні умови виписуються під компанії Лещинського, роботи виконуються по завищеному кошторису, Тищенко з Лещинським отримують надприбутки, адже “бюджети на освіту” можуть становити до 80 відсотків від загального бюджету району.

Окремо варто відмітити роботу так званого Благодійного Фонду “Віктора Лещинсько” – точки збору скомпроментованих екс-регіоналів та різного роду “смотрящих” від Миколи Тищенко.

Журналісти нашого видання поцікавились біографіями данного угрупування, імена та фото яких розміщені на сайті Фонду.

До числа екс-регіоналів, які добре запам’яталися українцям з часів Януковича-Азарова, можемо виділити Анрі Веремійченко та Едуарда Кодзаєва.

Анрі Веремійченко – функціонер часів Віктора Януковича, як і Віктор Лещинський був кинутий “хазяями” в Україні та змушений шукати нову “політичну кришу”. Веремійченко один із співвласників пов’язаного з оточенням Віктора Януковича Радикал Банку. Для розуміння ступені близькості Анрі Веремійченко до “сім’ї”, варто зазначити, що Радикал Банк обслуговував рейдерство цікавих Віктору Януковичу активів.

Показовою також є історія іншого екс-регіонала, “волонтера” благодійного фонду Віктора Лещинського – Едуарда Кодзаєва. Івано-франківець Едуард Кодзаєв був власником та директором СП ТОВ «Авалон», ТОВ «БК ПК-інвест» та ТОВ «Тройка інвест». У 2010 р. балотувався до Франківської міськради від Партії регіонів. Був помічником нардепа-«регіонала» Ельбруса Тадеєва.

Едуард Кодзаєв став відомий широкому загалу після того, як розтратив мільйони такзваних “кіотських грошей” які мали бути направлені на об’єкти соціальної інфраструктури в Запорізькій області. Свою вину в розкраданні коштів Кодзаєв визнав, але фактичного покарання не поніс. Після 6-ти років судових розглядів Кодзаєв отримав один рік умовно та на вкрадені кошти широко відмітив “лояльність суду”, організувавши вечірку в Домінікані.

Кейс Кодзаєва, в контексті участі останнього в БФ “Віктора Лещинського”, цікавий відразу в декількох площинах. По-перше, Кодзаєв не просто “вкрав мільйони”, він фактично вкрав кошти які призначались дітям, адже мова йде про “ремонт та утеплення шкіл”.

По-друге, варто звернути увагу на географію виграних Кодзаєвим тендерів – згідно матеріалів кримінальних справ №12016080360000300, №12015080130002280 – це місто Бердянськ.

Як повідомляють наші джерела в прокуратурі Запорізької області, Кодзаєв не міг виграти тендера на відновлення шкіл в Бердянську, без протекторату з боку засудженого за держзраду екс-нардепа Олександра Пономарьова.

Окремо маємо відмітити “смотрящих від Тищенко”, які за збігом обставин є також “волонтерами” благодійного фонду Віктора Лещинського. Мова йде про Володимира Приглядя та Арсена Мелкумяна.

Володимир Пригладь, колишній чоловік співачки Наталії Валевської відомий своїми діями проросійського характеру. Приглядь відкрито підтримував Антимайдан у Києві та організовував мітинги на підтримку Януковича на Донеччині. Раніше був засуджений за шахрайство. Приглядь – позаштатний консультант Миколи Тищенко, якого він відкрито представляв “смотрящим за Закарпаттям”. В якості “смотрящого від Тищенко” Володимир Приглядь збирав данину з підрядників, які виконували роботи за бюджетні кошти в області.

Цікава також особистість екс-секретаря Ужгородської міськради Арсена Мелкумяна – “смотрящого від Тищенко” за лісовим господарством. Арсен Мелкунян призначений за вказівкою Миколи Тищенко, пізніше був знятий начальником ОВА Віктором Микитою. До функціоналу Мелкумяна входило “обілечування лісників Закарпаття” по схемі, за якою Микола Тищенко пізніше почав обілечувати колл-центри.

Як бачимо, Благодійний Фонд Віктора Лещинського – це не так про допомогу, як про доступ до бюджетних коштів. І поки Микола Тищенко сидить під домашнім арештом, Віктор Лещинський продовжує генерувати кеш, виграючи тендера по квотам екс-кума голови ОП.