Небезпека на фронті: Зеленський проголосив про крах України

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зазначається, що під час перевірки транспортного засобу, яким керувала 44-річна громадянка України, спрацювала база даних Інтерполу, пише пресслужба Мукачівського прикордонного загону.

Як з’ясувалося, автомобіль було викрадено у вересні 2024 року в Чехії, і він значився в обліку викраденого транспорту Генерального Секретаріату Інтерполу.

Прикордонники оперативно повідомили Укрбюро Інтерполу в Києві та передали авто співробітникам Національної поліції.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Гончаренка, у підприємствах стало звичним явищем завищення цін на нафту, виплати завищених зарплат топменеджерам, маніпуляції із благодійними коштами та закупівлі без тендерів за завищеними цінами. Особливу увагу депутат звернув на дії Сергія Корецького, керівника обох підприємств, якого він звинувачує у масштабних фінансових махінаціях.

Гончаренко зазначив, що Корецький витрачає величезні кошти на благодійність:

Проте, як заявляє депутат, ці гроші часто надходять не на казначейські рахунки, а до приватних благодійних фондів, пов’язаних із чиновниками. Така схема дозволяє, за словами Гончаренка, “купувати” лояльність і уникати покарання.

Депутат наголосив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не поспішають реагувати на виявлені порушення. Навіть якщо досудові розслідування відкриваються, то вони часто затягуються або передаються до інших органів.

Окрему увагу Гончаренко приділив діяльності Олени Кроловецької, колишньої керівниці підрозділу НАБУ, яка тепер працює адвокатом і обслуговує інтереси “Укртатнафти”. Депутат звинуватив її у впливі на рішення, які сприяли збереженню Корецького на посаді, попри переплату у 700 тисяч гривень.

Олексій Гончаренко закликав НАБУ та інші антикорупційні органи провести прозоре розслідування виявлених фактів. Він наголосив, що безкарність у такий критичний для країни час виглядає як зрада національних інтересів.

“Коли країна бореться за своє існування у війні, таке нехтування законом виглядає як зрада. Ми маємо поставити крапку у цій справі”, – резюмував депутат.

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.

У ніч з суботи на неділю, 31 березня, українці переведуть годинники на літній час, здійснюючи цю стандартну процедуру о 3:00 годині. Це рішення відповідає постанові Кабінету Міністрів від 1996 року, яка встановлює перехід на літній час з метою оптимального використання світлої частини доби протягом періоду з останньої неділі березня до останньої неділі жовтня.

Більшість електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети, ноутбуки, автоматично переведуть годинники, спрощуючи процес для користувачів. Однак рекомендується перевірити налаштування, щоб упевнитися у правильності часу.

Триває дискусія щодо скасування переходу на літній та зимовий час у країні. Законопроєкти з цього питання вносилися до Верховної Ради, проте жоден з них не набрав достатньої підтримки. Останній законопроєкт, що пропонував відмінити цю практику, був зареєстрований восени 2020 року, але не був прийнятий депутатами.

Перехід на літній та зимовий час вперше був впроваджений у Великій Британії у 1908 році, а потім у Німеччині у 1916 році. Ця практика поширилася на інші країни, включаючи Сполучені Штати та більшість країн Європи.

Перехід на літній час у ніч з суботи на неділю, 31 березня, є стандартною процедурою в Україні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 1996 року. Ця міра призначена для ефективного використання світлого часу протягом певного періоду року.

Більшість електронних пристроїв автоматично переведуть годинники, забезпечуючи зручність користувачам. Проте рекомендується перевірити налаштування, щоб упевнитися у правильності показаного часу.

Незважаючи на це, триває дискусія щодо можливого скасування переходу на літній та зимовий час. Депутати Верховної Ради не прийняли жоден законопроєкт, який пропонував відмінити цю практику.

Історично, перехід на літній та зимовий час був впроваджений у Великій Британії та Німеччині у початку 20 століття, а потім розповсюдився на багато інших країн, включаючи США та більшість країн Європи.