Небезпека захоплення Часового Яру: загроза до 9 травня та її наслідки для України

Під час розслідування корупційних схем, що пов'язані з будівництвом фортифікаційних споруд, правоохоронні органи України розпочали близько 30 кримінальних проваджень. Сума коштів, що фігурує у цих справах, нараховує понад 20 мільярдів гривень. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння стосовно ефективності управління державними фінансами та контролю за витратами на потреби оборони. Виявлені порушення свідчать про необхідність посилення механізмів контролю та перегляду процедур у галузі будівництва оборонних споруд для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Реакція суспільства та владних структур на ці факти буде визначальною для забезпечення прозорості та відповідальності у сфері використання державних коштів та збереження національної безпеки.

Такі цифри навели правоохоронці на закритому засіданні слідчої комісії Ради з питань фортифікацій, заявив секретар ТСК Михайло Бондар. Він повідомив у кулуарах Ради, що подробиці про ці справи розкриють на наступному засіданні комісії за тиждень.

За словами Бондаря, Міноборони та обласні військові адміністрації мають дати інформацію про освоєння бюджетних грошей на будівництво укріплень, графік їхнього зведення та місце розташування. Після цього депутати плануватимуть ревізію фортифікацій.

“Наразі вже відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд. Члени комісії від «Слуг народу», почувши такі цифри, одразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це вертикаль президента. Наступного разу ми маємо отримати по кожному провадженню – за якою статтею, хто там фігурує і які суми”, – сказав Бондар.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Під час окупації частини Херсонської області чоловік влаштувався на аналогічну посаду у колонії, яка перебувала під контролем окупаційної влади. Він продовжував працювати в захопленому закладі до моменту звільнення регіону. Після деокупації інспектор вирішив залишитися на підконтрольній Україні території.

Після звільнення Херсонщини чоловіка мобілізували, і він почав служити в одному з районних територіальних центрів комплектування (ТЦК) Одеської області, де вручав повістки військовозобов’язаним. При цьому він заперечував свою співпрацю з окупантами, заявляючи колегам про свою патріотичну позицію.

Оперативно-слідчі дії ДБР призвели до виявлення документації, що підтверджує функціонування колонії під час окупації. Під час допитів свідків вдалося викрити перебіжчика, якому було повідомлено про підозру у колабораційній діяльності відповідно до частини 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.

Затриманий перебуває під вартою, і наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.