Небезпека захоплення Часового Яру: загроза до 9 травня та її наслідки для України

Російські війська продовжують свої військові дії в районі Работиного, вибираючи тактику оточення через облаштування позицій з боку Вербового. Український військовий, відомий під позивним "Алекс", повідомив про просування російських сил протягом останніх півтора місяців на північний захід від Вербового. Це супроводжується облаштуванням мінометних позицій на захопленій території. За словами "Алекса", стратегічна мета цього руху полягає у наближенні до Работиного зі сходу, з Вербового боку. Він вважає, що російські війська вирішили обійти село з метою оточення, оскільки спроба напряму атакувати Работине виявилася неможливою через його глибокі оборонні позиції. Спільнота військових Deep State підтверджує активні бої в південній частині села, а також зазначає, що з заходу Работине "підпирають" позиції російських військ. Якщо така ж ситуація складеться й на сході, оборона села може стати надзвичайно складною.

У результаті дослідження статті стає очевидним, що ситуація в районі Работиного є критичною і вимагає негайних заходів з боку українських військових. План російських військ оточити село зі сходу, використовуючи Вербове як опорний пункт, свідчить про серйозні зусилля з їх боку з метою отримання стратегічної переваги в регіоні. Негайне посилення оборонних заходів у цьому районі стає критичним завданням для збереження контролю над ситуацією. Також важливо підготуватися до можливих атак з інших напрямків та вжити заходів для підтримки обороноздатності села. Взаємодія з місцевими жителями та мобілізація ресурсів для забезпечення безпеки населення також є надзвичайно важливими аспектами в даній ситуації.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Херсонський Художній Музей ідентифікував чергову вкрадену російськими окупантами картину. Йдеться про роботу Надії Андрєєвої “З лялькою” із серії робіт “Моя дочка”.

Надія Андрєєва написала кольорову цинкографію у 1981 році. Картина “З лялькою” потрапила на кадр, знятий окупантським каналом у серпні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Він і допоміг ідентифікувати чергову вкрадену роботу,

В музейній колекції були представлені ще дві роботи Андрєєвої з серії “Моя дочка”, можливо, вони також стоять десь поруч на полицях імпровізованого фондосховища, спорудженого в концертній залі кримського музею

Загалом музейникам вдалось ідентифікувати вже 122 твори мистецтва, які викрали військові рф з Херсонського художнього музею у 2022 році. Загальна кількість незаконно вивезеного перевищує 10 тисяч музейних експонатів.

Також повідомляється, що 121 витвір мистецтва перебуває в окупованому Криму, в сімферопольському Центральному музеї Тавриди.

Щє є одна робота, точне місцезнаходження якої невідомо, але є підтвердження з боку окупантів, що шедевр перебуває в їхніх руках, вказали музейники.

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

Олена Мозгова поділилася теплими історіями про те, як разом зі своєю 10-річною донькою Соломією почала готуватися до новорічних свят раніше, ніж зазвичай. Для продюсерки ці передсвяткові приготування стали способом повернути у дім атмосферу спокою й радості, якої так бракує під час постійних російських обстрілів, тривалих відключень світла та загального виснаження від невизначеності війни. Вона зізналася, що цього року особливо відчуває потребу в теплих емоціях і світлі — хоча б у власному просторі, де дитина може відчувати себе у безпеці.

Підготовка до свята стала для матері й доньки особливим ритуалом, який наповнює будинок життям і нагадує, що навіть у складні часи сімейний затишок може бути джерелом сили. Соломія з великим ентузіазмом долучається до всіх етапів — від вибору прикрас до створення власних новорічних дрібничок, якими вона хоче оздобити квартиру. Мозгова розповідає, що спостерігати за цим процесом — велике полегшення, адже дитяча щирість і радість повертають віру в прості речі, що мають значення.

Соломія, яка вже помітно подорослішала, активно долучилась до прикрашання дому. Цього разу замість показувати традиційну ялинку, Олена розмістила фото самої доньки, одягненої в святкове вбрання з іграшками — як символ дитячої радості, яка здатна перемогти будь-яку темряву.

«Ми розпочали підготовку, бо хочеться щастя, радості, дива… Особливо після такої ночі і ранку», — написала Мозгова.

Олена Мозгова — мама трьох доньок. Найстаршу, Зою, вона народила у стосунках із чоловіком на ім’я Дмитро. Донька Женя з’явилася у шлюбі зі співаком Олександром Пономарьовим. Нині продюсерка одружена з музикантом Девідом Аксельродом, від якого має молодшу донечку Соломію.

Нещодавно в родині Мозгової відзначали ще одну важливу дату — день народження її мами, якій виповнилося 71. Олена зворушливо привітала її та поділилась сімейними світлинами.

Попри випробування, продюсерка зберігає головне — тепло, любов і здатність створювати свято там, де воно найбільше потрібне.