Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Королівського Світу

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його близькі отримали кілька земельних ділянок у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню місцевої ради, яка надала їм це право. Судові процеси щодо цих ділянок тривали до 2021 року, проте родина Греченюків зуміла захистити свої інтереси. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Окрім того, Микола Греченюк є засновником компанії ТОВ "Лігаспецбуд", яка успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Миколи, Беатриса, активно демонструє свій розкішний спосіб життя в соціальних мережах, показуючи розкішні придбання та подорожі. Її чоловік, Андрій Петьовка, також відома особистість, який має бізнес та родинні зв'язки з іншими впливовими особами. Їхня родина, здавалося б, керує своєю землею з великим розмахом, навіть володіючи орендованим замком "Паланок" у Мукачеві. Беатриса також зацікавлена у дизайні інтер'єрів та володіє рестораном у Мукачевому, де пропонує розкішні страви та вишукані вина.

У 2022 році, в самому розпалі конфлікту між Росією та Україною, справа чоловіка Беатриси, Андрія Петьовки, виявилася в центрі уваги через низку подій, які викликали підозри та обурення. Його батько, нардеп Василь Петьовка, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням надати синові перепустку на виїзд за кордон на три місяці, маючи підтримку від благодійного фонду "Наша паляниця". В список отримувачів перепусток увійшли також і його сват Микола Греченюк. Це викликало реакцію Національного агентства з питань запобігання корупції, яке склало на Петьовку адмінпротокол. Попри це, після обіцянок про повернення з волонтерською місією, на нього припинили звертати увагу.

У липні 2022 року, коли діяли вищезгадані перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку. Проте, на її Instagram можна побачити, що у вересні 2023 року вона разом із донькою, та можливо, з чоловіком, відпочивала у Італії, не просто у готелі, а в справжньому палаці. Це розкриває парадокс, бо хоча вихідці з Закарпаття можуть вражати своїм тяжінням до розкошів, позолоти та інших дорогих речей, проте джерело їхнього достатку може бути під питанням.

Стрімка експозиція соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа може здивувати навіть найвідоміших світських левиць. Це викликає підозру щодо можливої контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область, лідера серед усіх регіонів України у поставках незадекларованих товарів.

У висновку слід відзначити, що викладені факти та події, пов'язані з сім'єю Греченюк і Петьовки, свідчать про можливі порушення законодавства та корупційні практики. Спірні дії, такі як отримання перепусток на виїзд за кордон через благодійний фонд та можливе зловживання державними тендерами, підкреслюють необхідність ретельного розслідування з боку відповідних правоохоронних органів. Також важливо звернути увагу на можливість причетності до контрабанди, яка може мати серйозні наслідки для стабільності та законності в регіоні. Варто провести детальну перевірку всіх фінансових та бізнесових зв'язків зазначених осіб з метою забезпечення прозорості, відповідальності та дотримання закону.