Необхідність посилення державної політики щодо обмеження споживання алкоголю в Україні: боротьба з раком та його наслідками

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“За період з 24 лютого 2022 року до 30 листопада 2024 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало в Україні понад 12 340 загиблих і 27 836 поранених серед цивільних осіб”, – заявила заступниця генсека ООН з питань роззброєння Ізумі Накаміцу на засіданні Радбезу, пише “Укрінформ”.

За її словами, причиною смерті близько 42% цивільних українців впродовж листопада стало застосування росіянами зброї далекої дії. Цей показник значно перевищує дані за попередні місяці.

Також Накаміцу навела цьогорічну статистику Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Згідно з цими даними, з 1 січня по 30 листопада внаслідок ударів авіаційними бомбами російських окупаційних військ загинув 341 мирний житель. Ще 1803 особи зазнали поранень через ці атаки. Це у три та шість разів, відповідно, перевищує аналогічні показники минулого року.

Як повідомляв УНІАН, до цього вересень був місяцем із найбільшою кількістю цивільних жертв в Україні – 208 загиблих цивільних людей і 1 220 поранених.

У листопаді росіяни завдали значну кількість масованих атак по Україні. Так, вночі та вранці 17 листопада у небі над Україною знищили 144 повітряні цілі – 102 ракети та 42 БПЛА. Загалом було 210 повітряних цілей РФ.

Учора Умєров і Сирський провели телефонну розмову з головою Пентагону Остіном, що мала визначений ступінь важливості для обговорення подальших кроків у підтримці України в умовах зростаючого напруження. Після детального викладення міністру оборони поточної ситуації та останніх російських атак на українські міста та цивільну інфраструктуру, обговорювалися як середньострокові, так і нагальні потреби України. Особлива увага була приділена питанням збільшення систем протиповітряної оборони і ракет. Головокомандувач Збройних Сил України передав, що саме ці питання стали одними з основних у розмові з міністром оборони Сполучених Штатів Америки.

Повідомлення від Пентагону вказує лише на спілкування Остіна з Умєровим, не згадуючи Сирського, проте зазначаючи, що обговорювалися розвиток ситуації на місцях і вплив триваючих повітряних атак Росії на критично важливу цивільну інфраструктуру. Відомо також, що обговорення між Остіном і Умеровим зосереджувалося на найбільш нагальних потребах України в можливостях, підтверджуючи гостру необхідність у підтримці національної безпеки країни.

• Розмова між головою Пентагону Ллойдом Остіном і українськими представниками Умєровим і Сирським свідчить про активну співпрацю між Україною та США у забезпеченні безпеки та обороноздатності країни.

• Згадані нагальні потреби України у збільшенні систем протиповітряної оборони та ракет підтверджують загострення безпекової ситуації в регіоні та необхідність вжиття невідкладних заходів для захисту цивільного населення та інфраструктури країни.

• Необхідність у підтримці України у зміцненні національної безпеки визначається як один із пріоритетних завдань у співпраці між Україною та Сполученими Штатами Америки.

• Повідомлення від Пентагону стосовно обговорення ситуації на місцях та впливу російських атак на цивільну інфраструктуру України підкреслює увагу до гуманітарних аспектів конфлікту та необхідність міжнародної реакції на події у регіоні.

Загалом, згадана розмова свідчить про важливість співпраці між Україною та США у сфері безпеки та підтримки суверенітету України в умовах зростаючого геополітичного напруження.