Неочікувана Запоріжжя: Іван Федоров та його Рахунок у Російському Банку

25 вересня має особливе значення для України та всього світу. Ця дата поєднує різноманітні святкові події, серед яких важливе місце займає День позашкільної освіти в Україні. Цей день є визнанням праці тих, хто займається розвитком дітей поза класами і шкільними уроками, забезпечуючи їм можливість для творчого та інтелектуального зростання.

Професійне свято відзначають педагоги, керівники гуртків, наставники молодіжних центрів, а також працівники дитячих бібліотек. Вони відіграють важливу роль у формуванні особистості майбутніх поколінь, допомагаючи дітям відкривати нові горизонти знань та творчих можливостей. Через позашкільні заняття юні громадяни отримують шанс розвивати таланти, що можуть змінити не лише їхні долі, а й впливати на розвиток усієї країни.

Церковний календар цього дня згадує преподобну Євфросинію Олександрійську та мученика Пафнутія Єгиптянина. Віряни моляться про зцілення тілесних хвороб і душевних тривог.

У світі 25 вересня святкують Всесвітній день доньки — нагода для батьків привітати своїх дітей і побажати їм щасливого майбутнього. Також відзначається Міжнародний день фармацевта, який наголошує на важливій ролі працівників аптек у турботі про здоров’я людей.

Народні традиції пов’язані з осіннім господарством. Цей день вважали щасливим для засолювання та квашення капусти — вважалося, що вона вийде смачною та корисною. Господарі прибирали подвір’я, працювали в саду та готували ситні страви. Прикмети ж говорять: якщо береза пожовкла — чекайте ранньої зими, грім обіцяє потепління, а гучне каркання ворон віщує дощ.

Серед українських знаменитостей — співак Анатолій Солов’яненко, акторка Людмила Єфименко, футболіст Сергій Мізін, фігуристка Анна Задорожнюк. У світі 25 вересня народилися композитор Жан-Філіп Рамо, письменники Лу Сінь і Вільям Фолкнер, актори Вілл Сміт та Кетрін Зета-Джонс.

Наші предки забороняли лінуватися, не виконувати обіцянки та перекладати обов’язки на інших. Церква ж нагадує: не можна ображати близьких, згадувати старі образи та судити інших.

Генеральна прокуратура України ініціювала судовий процес із метою повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вулиці Обухівській у Святошинському районі Києва. За даними правоохоронців, ця земля, що належить Інституту рибного господарства НААН України, використовувалася не за своїм прямим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби розпочали підготовчі роботи для житлової забудови. Планувалося реалізувати проєкт через компанію «Акцепт Логистик Груп», яку пов’язують із бізнесвумен Владиславою Молчановою.

Правоохоронці наголошують, що невиконання цільового призначення державної землі завдало потенційних збитків суспільству, оскільки ділянка мала слугувати для розвитку науково-дослідних і виробничих потреб у сфері аквакультури. Натомість її передача під комерційний житловий проєкт ставить під загрозу не лише законність використання землі, а й стратегічні плани розвитку галузі рибного господарства.

Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

Розслідувачі Bihus.Info виявили дивовижні зміни у майновому стані близьких родичів начальника київського Управління протидії кіберзлочинам В’ячеслава Куліуша. Після його розлучення з дружиною Надією у 2024 році, мати колишньої дружини раптово стала власницею салону краси та розпочала будівництво розкішного маєтку в одному з найдорожчих котеджних містечок під Одесою — «Чорноморська Рив’єра».

В’ячеслав Куліуш очолив столичне управління кіберполіції у 2022 році, раніше працюючи в Одесі. До цього часу його декларації показували лише невелику квартиру та кілька автомобілів. Проте після розлучення журналісти зафіксували значне збільшення фінансових можливостей родини, що викликає запитання про джерела цих коштів.

За даними Bihus.Info, екстеща кіберполіцейського придбала 16 соток землі у «Чорноморській Рив’єрі» вартістю близько 8 млн грн. На ділянці зараз зводиться триповерховий маєток із панорамними вікнами й великими терасами. Окрім цього, жінка придбала нежитлове приміщення в Одесі, де відкрився салон краси колишньої дружини Куліуша.

Журналісти зазначають, що відповідних доходів для таких покупок родина не мала. Сам Куліуш пояснив, що теща нібито отримала кошти за договором позики у 2022 році.

Показово, що під час підготовки розслідування земельну ділянку та недобудований маєток переписали на компанію «Ведмідь Сервіс», зареєстровану на Рівненщині. Власником фірми є Вадим Адамський – брат колишнього керівника кіберполіції Рівненської області Юрія Адамського.

Родини Куліуша й Адамського мають тісні зв’язки: дружина рівненського кіберполіцейського надає Куліушу авто, а його колишня дружина отримувала зарплату від фірми, пов’язаної з родиною Адамських.

Розслідувачі припускають, що передача нерухомості могла бути спробою приховати справжніх власників напередодні виходу матеріалу.

Це вже не перший випадок, коли журналісти Bihus.Info викривають підозріле збагачення керівників кіберполіції. Раніше повідомлялося, що родичі заступників керівника департаменту кіберполіції придбали нерухомість на десятки мільйонів гривень.