Несправність опалення спричинила пожежу в Ірпені

У владі активно працюють над вдосконаленням Трудового кодексу. Співробітники вказують на те, що цей документ не переглядали з протягом кількох десятків років і він уже не відповідає сучасним реаліям. З метою адаптації до сучасних та європейських стандартів, а також урахування війни в Україні, пропонується реформування Кодексу. Однією з ініціатив є додавання нового пункту у розділі про звільнення працівників. Згідно з ним, роботодавці матимуть змогу розірвати контракт через причину “Мобілізація”. Окрім цього, планується додавання численних інших підстав для звільнення, надаючи роботодавцям більше повноважень, що викликає незадоволення серед працівників.

Новий Кодекс містить безліч нових пунктів, які дають підстави для звільнення. Крім того, роботодавець матиме право на розірвання контракту і без вагомих причин, посилаючись на складну економічну ситуацію. Однак, перед таким кроком працівник повинен бути попереджений не менш як за два місяці та отримати грошову компенсацію. Експерти вбачають певні ризики у цих нововведеннях, зокрема, можливість надмірного використання цих правил роботодавцями. Серед інших причин для звільнення вказуються поява на роботі у нетверезому стані, прогули, а також випадки цькування та булінгу серед працівників. Проте, є й такі пункти, які надають працівникам деякі гарантії.

Наприклад, у випадку пошкодження або знищення приміщення підприємства внаслідок бойових дій, роботодавець може розірвати контракт лише через місяць, забезпечивши працівників грошовою компенсацією. Однак, деталі цих правил залишаються невизначеними.

У висновку можна зазначити, що пропоновані зміни до Трудового кодексу України відображають бажання уряду адаптувати законодавство до сучасних реалій та європейських стандартів, а також врахувати специфіку військового конфлікту на території країни. Однак, вони можуть викликати занепокоєння серед працівників через розширення повноважень роботодавців у питаннях звільнень, що потребує уважного балансування і забезпечення захисту прав працівників. Крім того, існує ризик надмірного використання нових правил роботодавцями, тому необхідно ретельно розробити механізми контролю та забезпечення справедливості у вирішенні конфліктних ситуацій на робочому місці.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як встановили правоохоронці, у 2004 році підприємець отримав право власності на комплекс споруд з виробництва харчової продукції. Однак, право на користування земельною ділянкою, на якій розташоване підприємство, не оформив. І орендну плату до бюджету не сплачував.

Ситуацією вирішив скористатися голова сільради, який запевнив бізнесмена, що завдяки своєму службовому становищу може вирішити питання із заборгованістю без звернення до суду. А надалі посприяє і в укладенні договору оренди земельної ділянки.

Оцінив свої послуги чиновник у 50 тис. грн. У разі відмови погрожував звернутися з відповідним позовом до суду, рішенням якого з боржника буде примусово стягнуто гроші, а на підприємство накладено арешт.

Фігуранта затримали та повідомили про підозру. Йому загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ба більше, Ляшко протягом останніх двох років отримував завдання від президента Володимира Зеленського вирішити проблему з корупцією в лікарських комісіях.

Усе, що робив очільник МОЗ: проводив перевірки, які успішно пройшли, зокрема, відомі вже всій країні скандальні чиновники-мільйонери з МСЕК.

До речі кажучи, заступники Ляшка в особі Сергія Дуброва, Ігоря Кузіна та Інни Солодко – заробляють сотні тисяч доларів на поставках медліків та обладнання.

То чому міністр не несе особистої відповідальності і продовжує обіймати свою посаду?