Невідповідність в деклараціях: покупка нерухомості Тетяни Таукешевої

Одними з початкових проявів пухлини легенів можуть бути легкий кашель або незначна задишка, які на ранніх етапах часто ігноруються пацієнтами. Проте з часом ці симптоми стають інтенсивнішими та стійкими, що вже може свідчити про розвиток серйозного захворювання. Недрібноклітинний рак легені (НМРЛ), який є одним із найпоширеніших типів цього онкологічного захворювання, на початкових стадіях зазвичай локалізується у бронхах, але швидко поширюється на інші ділянки організму.

У міру прогресування хвороби до переліку ознак додаються нові симптоми. Пухлина може тиснути на сусідні органи або пошкоджувати нервові закінчення. Наприклад, відомим ускладненням є синдром Хорнера, що проявляється опущенням повіки, зменшенням зіниці та втратою нормальної реакції ока на світло. Найчастіше ураження відбувається лише з одного боку обличчя, що робить ознаки особливо помітними.

Класичними ознаками раку легенів залишаються кашель, який триває більше двох-трьох тижнів, повторні інфекції грудної клітки, кровохаркання, біль під час дихання, стійка задишка та постійна втома. Серед менш поширених проявів лікарі відзначають захриплість, набряки обличчя чи шиї, біль у плечі або грудях.

Фахівці нагадують: один із найефективніших способів знизити ризик захворювання — повна відмова від куріння. Також наукові дослідження підтверджують, що дієта з низьким вмістом жирів і високим рівнем клітковини, зокрема з п’ятьма і більше порціями свіжих фруктів і овочів на день, може суттєво зменшити ймовірність розвитку хвороби.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виступив із заявою, що його дослідницька робота, підсумована у звіті обсягом понад 250 сторінок, розкриває тривожну картину нападів на УПЦ та її священицький корпус. Ці відомості він узагальнив у відеозверненні, де також закликав владу України зупинити розгляд законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект — це не лише прояв мови ненависті, а й неприпустиме розділення суспільства", — підкреслив Амстердам. Він також наголосив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно відстоює свою самостійність.

"Українська православна церква не тільки не підтримує, але й чітко відмежовується від ідеології 'русского мира'", — наголосив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія. Адвокат вкотре підкреслив, що УПЦ активно підтримує державу Україна та закликає до захисту її суверенітету.

У своєму останньому зверненні, Амстердам також закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи, що це має вирішальне значення для обох країн. "Підтримка України — це не лише справа України, а й критично важлива для Америки", — зазначив він, висловлюючи занепокоєння можливим втратам довіри до США внаслідок подій у Києві та Кабулі.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Звіт, складений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, свідчить про серйозні напади на УПЦ та її духовенство. Це важлива інформація, яка потребує уваги та вжиття заходів для захисту церковних об'єктів та безпеки духовенства.

• Заклик адвоката до уряду України про зупинку розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, має вагому підставу. Важливо уникати прийняття законів, які можуть сприяти подальшому розділенню суспільства та порушенню релігійних свобод.

• Утвердження адвоката про незалежність УПЦ від Московського патріархату та підтримку держави Україна є важливими аспектами. Це свідчить про активну позицію церковного угруповання у справах державної політики та його готовність захищати національні інтереси.

• Заклик до підтримки України з боку США підкреслює важливість міжнародної підтримки в контексті геополітичних викликів та загроз безпеці. Така підтримка є важливим елементом у зміцненні міжнародних зв'язків та забезпеченні безпеки та стабільності у регіоні.

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Україна, як ніколи раніше, відчуває потребу в додатковому пілотному контингенті, і на цьому шляху звертається за підтримкою до Сполучених Штатів Америки. Однак, навіть із непереборним бажанням та нагальністю, Україна стикається зі значними перешкодами у здійсненні цієї місії. Обмежений доступ до програми навчання ускладнює можливості країни збільшити свій пілотний склад на необхідний рівень.

Необхідність у поповненні пілотного складу в Україні народжується з величезної відповідальності перед нацією та безпекою країни. Швидкість розвитку сучасної авіаційної технології вимагає постійного оновлення та підвищення кваліфікації пілотів для забезпечення безпеки польотів і ефективного функціонування авіаційної галузі в цілому.

Така ситуація вимагає невідкладних заходів для забезпечення доступу українських пілотів до високоякісних програм навчання, розроблених іноземними партнерами, зокрема, Сполученими Штатами Америки. Співпраця у цьому напрямку може стати ключовим фактором у підвищенні ефективності української авіаційної галузі та підготовці кваліфікованих пілотів, готових виконувати завдання на рівні світових стандартів.

Тому вирішення питання щодо розширення доступу українських пілотів до програм навчання є нагальним завданням для українських та американських влад, які повинні спільними зусиллями знайти оптимальні шляхи вирішення цієї проблеми.

Уряд України офіційно звернувся до Сполучених Штатів з проханням про навчання додаткових пілотів на базі Національної гвардії Морріс у Тусоні, штат Аризона. За інформацією видання Politico, Київ вказує на наявність 30 пілотів, які готові негайно розпочати навчання в США.

Проте, адміністрація президента Джо Байдена повідомила про обмежену кількість місць для навчання у програмі, що базується в Аризоні. Зазначено, що можуть бути прийняті лише 12 пілотів-стажерів одночасно.

Також зазначено, що два інші заклади навчання, що розташовані у Данії та Румунії, також стикаються з аналогічною проблемою обмеження доступних місць для тренувань.

Конгресмени Джим Гаймс та Майк Тернер, які очолюють Комітет з розвідки Палати представників, вжили заходів для підтримки проведення додаткових навчань. Вони спільно з іншими законодавцями написали листа до Пентагону з проханням розглянути цю проблему.

Українські військові отримали відповідь від Вашингтона, в якій зазначено, що окрім обмежених місць у програмі навчання, існують домовленості з іншими країнами щодо тренувань на літаках F-16, які США не можуть порушити.