П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Неїжпапа: наступ з Криму у 2022-му вдався Росії — треба з’ясувати, чому

Важливі новини

Судові процеси проти живодерів: скільки справ розглядають в Україні?

За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024 році в Україні зареєстровано 189 правопорушень, пов’язаних із жорстоким поводженням з тваринами. Із них 46 справ вже передано до суду. Загалом за останні чотири роки в Україні було обліковано 717 правопорушень через жорстоке поводження з тваринами. До суду було направлено 213 справ. В Україні за січень-грудень 2024 року […]

The post Судові процеси проти живодерів: скільки справ розглядають в Україні? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Злата Мітчелл про своє життя в США та плани на майбутнє: “Я тут, де хочу бути”

19-річна Злата Мітчелл, старша донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, поділилася своєю позицією щодо переїзду в Україну. Дівчина, яка переїхала до США в підлітковому віці, розповіла, чому наразі не планує залишити Америку і повернутися на постійне місце проживання в рідну країну. Злата уточнює, що її вибір стати частиною американської культури був свідомим і обґрунтованим.

«Я приїхала до Штатів, коли мені було 15 років, і це було моє власне рішення. Вибір на користь США не був випадковим. Тут для мене є все, що потрібно для комфортного життя: привабливий клімат, можливість доторкнутися до океану, а також безліч шансів для самореалізації», — розповідає Злата. Вона додає, що зараз почувається повністю задоволеною своїм місцем проживання, і тому не планує змінювати місце свого постійного перебування в найближчий час.

Злата додає, що для повноцінного відчуття дому їй необхідно проводити в Києві близько 2–3 місяців на рік. Попри віддалене проживання, вона зберігає зв’язок із сім’єю та регулярно повертається в Україну для відпочинку й спілкування.

Публічна зацікавленість до вибору місця проживання дітей відомих людей ускладнюється суспільним інтересом до їхніх позицій і публічних коментарів батьків, проте сама Злата наголошує на особистому виборі та прагненні до можливостей, які дає життя в Каліфорнії.

Вища рада правосуддя погодила арешт судді, підозрюваної у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

Міністр закордонних справ Німеччини закликає до посилення допомоги Україні у вирішальний зимовий період

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль звернувся до західних партнерів з закликом збільшити підтримку України в контексті наближення зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами голови німецького дипломатичного відомства, на сьогоднішній день ключовим завданням для міжнародної спільноти є не лише забезпечення стабільності обороноздатності України, а й підтримка енергетичної інфраструктури, що стала мішенню для численних масованих атак Росії.

Вадефуль підкреслив, що українські сили вже зараз перебувають на межі виснаження через постійні бойові дії, і будь-яке ослаблення підтримки з боку союзників може мати серйозні наслідки для безпеки держави. Він також наголосив на необхідності зміцнити енергетичну стійкість України, оскільки без належного забезпечення енергоресурсами країна не зможе ефективно функціонувати, особливо в умовах холодної зими, яка наближається.

Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

«Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

Басс, Комарницький і Столар контролюють забудову Києва через старі схеми Черновецького

НАБУ розслідує одну з найбільш токсичних схем часів “молодої команди Черновецького”, яка, як виявилось, не просто не зникла — вона адаптувалася, подорослішала і впевнено продовжує “розвивати” столицю. Ключовими фігурами у справі є відомі імена: Денис Комарницький, Вадим Столар, Сергій Черновецький — і “забутий” широкому загалу Денис Басс, колишній перший заступник скандального ексмера Леоніда Черновецького. Згідно […]

The post Басс, Комарницький і Столар контролюють забудову Києва через старі схеми Черновецького first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа заявив, що Росії у 2022 році вдалося розпочати успішний наступ із тимчасово окупованого Криму. В інтерв’ю «Радіо Свобода» він зазначив: хоча ворог атакував з різних напрямків, саме прорив з півдня заслуговує на окрему увагу та аналіз.

За словами Неїжпапи, вторгнення з боку Криму не можна вважати винятковим — війська РФ рухались і з Чернігівщини, Київської області, Білорусі, Донеччини. Проте факт того, що Росія змогла просунутись із півдня, викликає запитання.

«Противник готувався до цієї війни і заходив із різних напрямків… Просто що так йому вдалося це зробити, це вже треба розбиратися», — сказав він.

Морський напрям і стратегія Росії
Командувач ВМС наголосив, що Росія впродовж років посилено готувалася саме в морському напрямку. Чорноморський флот був значно модернізований — до його складу ввели нові фрегати, катери-носії крилатих ракет «Калібр» та підводні човни.

«Противник усю свою увагу сконцентрував на Чорноморському флоті», — підкреслив Неїжпапа.

На думку віцеадмірала, Москва розглядала Чорноморський флот не тільки як інструмент впливу на Україну, а й як базу для проєкції сили в Середземному морі. Через це з 2014 року Росія активно використовувала «сирійські експреси» — регулярні морські поставки техніки та озброєння до Сирії через Чорне море.

Чорне море як плацдарм глобального тиску
Неїжпапа вважає, що контроль над Чорним морем — стратегічне завдання Кремля. Це дозволяє Росії впливати на ситуацію на південному фланзі Європи, тримати під тиском НАТО і зміцнювати позиції на Близькому Сході.

Таким чином, наступ з Криму — лише один із проявів довготривалої стратегії, яка включає не лише військові дії, а й геополітичні амбіції Росії.

Останні новини