П’ятниця, 4 Вересня, 2026

Незадекларована валюта на кордоні: деталі виявлення порушення на посту “Ужгород автомобільний”

Важливі новини

Зимові канікули 2025–2026 у школах України: тривалість, графік та особливості організації

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочався новий навчальний рік, під час якого школярі традиційно відпочиватимуть у чотири періоди: осінні, зимові, весняні та літні канікули. Особлива увага приділяється зимовому відпочинку, адже він припадає на святковий період і є важливою складовою організації навчального процесу та відновлення сил учнів.

Згідно з орієнтовним графіком Міністерства освіти та науки, зимові канікули у 2025–2026 навчальному році триватимуть з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року. Проте окремі навчальні заклади можуть ухвалювати рішення про продовження перерви до 18 січня, виходячи з власного освітнього плану, місцевих умов та потреб дітей. Такий підхід дозволяє гнучко організовувати навчальний процес і враховувати особливості регіонів.

Остаточний календар канікул затверджує педагогічна рада кожного закладу освіти. Вона ж визначає тривалість навчального року та форму організації навчального процесу — очну, змішану або дистанційну.

На дати й тривалість канікул також можуть впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні умови. У школах з очним форматом навчання можливі тимчасові призупинення занять або переведення окремих класів на карантин, що може коригувати запланований графік відпочинку учнів.

За попереднім календарем, осінні канікули заплановані на період з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року. Весняні канікули орієнтовно відбудуться з 23 по 29 березня 2026 року. Літні канікули для школярів традиційно розпочнуться 1 червня і триватимуть до початку нового навчального року.

Батькам та учням радять уточнювати конкретні дати канікул безпосередньо у своїх навчальних закладах, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від рішення адміністрації школи та зовнішніх обставин.

Обстріли Росії в Донецькій області: двоє загиблих і 13 поранених

Ключові елементи військового обліку:

Під вогнем перебували 8 населених пунктів області: міста Костянтинівка, Курахове, Миколаївка, Торецьк, села Костянтинопіль, Маркове, Роздольне, Сонцівка.

Внаслідок атак рф пошкоджено 70 цивільних об’єктів, з них 22 житлових будинки.

На Костянтинівку війська рф скинули дві бомби “ФАБ-250” з модулем УМПК – загинула людина, ще троє мирних мешканців дістали травми. Пошкоджено 2 багатоквартирних і 10 приватних будинків, адмінбудівлі, 26 цивільних авто, газопроводи, електромережі.

Ударом по Миколаївці окупанти вбили цивільну особу, пошкодили цивільні автомобіль і мотоцикл, лінію електропередач.

Костянтинопіль росія накрила з РСЗВ “Торнадо-С” – двоє жителів травмовані, руйнувань зазнали три приватних будинки і автомобіль.

У Кураховому внаслідок атаки ворожого дрону поранення отримали чоловік і літня жінка.

Один поранений – у Торецьку та один – у Сонцівці.

У Марковому пошкоджено 4 приватних будинки, в Роздольному – три.

Крім цивільних громадян, через російські обстріли поранень зазнали четверо поліцейських, один перебуває у важкому стані.

НАБУ планує витрати на 7,5 млн грн на закупівлю ноутбуків та кондиціонерів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Національне антикорупційне бюро України планує закупити ноутбуків для своїх співробітників на майже 7,5 мільйонів гривень. Замовлення розділили на два лоти: перший на 102 комп’ютери, а другий на 85. Про це свідчать дані на сайті Prozorro.

Очікувана вартість тендеру складала понад 10 мільйонів гривень, однак ТОВ “Портал Арена” запропонувало поставити в НАБУ ноутбуки за майже 7,5 мільйонів гривень.

Як відомо, НАБУ протягом трьох років планує взяти на роботу близько 300 працівників, більшість з них – детективи і аналітики. У 2024 році триває лише перший етап цього відбору.

Навіть якщо у 2024 році НАБУ набрало третину з оголошених вакансій, тобто 100 нових працівників, все одно їм не потрібно по два ноутбуки на руки. Тому виникають сумніви щодо доцільності такої кількості нової техніки.

НАБУ також хоче закупити кондиціонери з обігрівом на майже 1,3 мільйони гривень, у той час, як влада і міжнародні організації попереджають про надскладну енергетичну ситуацію цією зимою. До того ж бюро витратить понад 50 тисяч гривень на закупівлю трьох портативних метеостанцій.

Вражає цифрами і бюджет, який витрачається на утримання антикорупційних органів. Витрати на НАБУ, САП та ВАКС за весь час їх існування становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень. Водночас бюджетні апетити антикорупційних органів ростуть щороку. Оплачують це все платники податків, для яких підготували вже чергові підвищення зборів.

Водночас до ефективності антикорупційних органів досі залишаються великі питання. Іноземні експерти у звіті за результатами оцінки діяльності НАБУ виявили низку проблем. Зокрема, аудитори дійшли висновку, що детективи потребують спілкування з психологами та омбудсменом, щоб повідомляти про проблеми на робочому місці.

Окрім того, міжнародні аудитори констатували, що ВАКС розглядає справи роками, а детективи НАБУ можуть розслідувати їх десятиріччями. Однак, як показує практика, тривалість розслідування антикорупціонерів ніяк не впливає на його якість, адже “гучні” справи НАБУ проти високопосадовців вже неодноразово розвалювалися в судах.

Мар’яна Безугла заявила про синдром Аспергера: що це означає і чим загрожує

Народна депутатка Мар’яна Безугла нещодавно публічно заявила, що страждає на синдром Аспергера. Ця заява викликала хвилю обговорень не лише в політичних, а й у медичних колах. Частина психіатрів сумнівається в правдивості таких зізнань, а сам синдром — серйозне хронічне порушення з аутичного спектра, яке офіційно вважається невиліковним. Журналісти дізнались, чим насправді є синдром Аспергера, як […]

Ставлення Трампа до України: очікування від його можливої перемоги на виборах президента

В останньому різдвяному привітанні до американців Дональд Трамп висловив свої побажання опонентам, яких він назвав бандитами, та закликав їх "гнити в пеклі разом із їхньою Росією/Україною". Ці слова викликали серйозні турбулентності в Україні, оскільки обрання Трампа наступним президентом може мати важливі наслідки для країни.

Зважаючи на складність ситуації, Україну обурює брак допомоги від США, яка має важливе значення для безпеки країни. Обрання лояльного до Трампа спікера у Палаті представників, Майка Джонсона, у 2023 році, стало перешкодою для надання Києву необхідної допомоги.

Існують побоювання, що Трамп може продовжувати блокувати допомогу Україні з політичних міркувань. Його минулі дії, як от призупинення військової допомоги в обмін на розслідування діяльності сина Байдена, свідчать про таку можливість.

З приходом нового президента США на вибори 5 листопада 2024 року, Україні слід уважно стежити за політичними змінами та готуватися до можливих наслідків для своєї безпеки та стабільності.

Розглядаючи політичну обстановку в Сполучених Штатах, слід відзначити величезну популярність Дональда Трампа серед республіканців – понад 77% підтримки в межах партії. Це призвело до того, що більшість конгресменів вважають своє політичне майбутнє нерозривно пов'язаним з його фігурою, і тому не ризикують критикувати експрезидента чи ставити під сумнів його дії. Це має безпосереднє відношення до відтермінування голосування за допомогу Україні.

Однак історія відносин Трампа з Україною досить непередбачувана, як і сам політик. У літі 2016 року стало відомо про кібератаку на Національний комітет демократичної партії США. Хакерам вдалося викрасти електронні листування провідних членів партії, а також можливий компромат на Трампа. Хоча розвідка звинуватила Росію у втручанні в американські вибори, Трамп і його адвокат Руді Джуліані пропонували версію про український слід у цій справі. Важливо зазначити, що саме під час президентства Трампа Сполучені Штати вперше схвалили надання Україні летальної зброї, знявши попередні обмеження, що діяли за попередньої адміністрації.

У 2018 році до України вперше прибули протитанкові ракетні комплекси Javelin. Це важливий крок для країни, оскільки до цього часу США надавали лише нелетальну допомогу, а також транспортні засоби. Саме Дональд Трамп виділив Україні ці озброєння, порівнюючи свою діяльність з попередником, обвинувачуючи обамівську адміністрацію в наданні тільки "подушок і ковдр".

Проте, найяскравіше можливі відносини між Трампом та Україною ілюструє головний політичний скандал 2019 року – імпічмент Дональда Трампа. Замороження виділення допомоги Україні призвело до розслідування та імпічменту, оскільки демократи підозрювали Трампа у тиску на президента Зеленського. Під час розслідування зазначалася телефонна розмова між Трампом та Зеленським, під час якої Трамп закликав українського президента "розібратися" у справі Гантера Байдена.

Хоча імпічмент Трампа не був оголошений через відсутність голосів у Сенаті, наслідком цього стало погіршення відносин між Україною та Трампом. Після цього інциденту Трамп висловлював сумніви у тому, що Росія напала б на Україну, якби він був президентом, та пропонував швидко завершити війну, організувавши переговори між Путіним та Зеленським.

Проте колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон вважає, що ці заяви вказують на бажання Трампа змусити Україну до капітуляції перед Росією.

Президент України, Володимир Зеленський, відреагував на заяву експрезидента США, Дональда Трампа, щодо можливості завершити війну Росії проти України за одну добу, назвавши ці твердження небезпечними. Зеленський запросив Трампа відвідати Україну та висловив бажання пояснити йому, що вирішення війни не є таким простим завданням, яке можна виконати за одну добу. Такі заяви Зеленського викликали обурення, особливо в контексті можливого візиту Трампа до України.

Відповідь Трампа на ці пропозиції також викликала зацікавленість. Він висловив повагу до Зеленського, але зазначив, що візит за президентства Байдена може створити конфлікт інтересів. Ці заяви Трампа викликали різні реакції, включаючи пропозицію надавати Україні допомогу в кредит або обмін на корисні копалини, запропоновану сенатором Ліндсі Гремом. Деякі українські експерти підтримують цю ідею, але варто розглядати інші аспекти цієї пропозиції.

Також важливо враховувати, що Трамп у своїй політиці демонстрував транзакційний підхід не лише до України, а й до союзників США у НАТО. Це може відображати бажання Трампа вирішувати міжнародні питання через призму бізнесу та торгівлі.

Однак потрібно пам'ятати, що програш України в цьому конфлікті може мати стратегічні наслідки, зокрема змінити баланс сил у світі та зміцнити позиції головних геополітичних опонентів США, таких як Росія та Китай. Тому вирішення конфлікту в Україні має велике значення для міжнародної безпеки та стабільності.

На нещодавньому мітингу в Південній Кароліні політик висловив звинувачення в адресу Джо Байдена щодо його нерішучості у відношенні до Путіна та питання України. За словами Трампа, керівнику Росії "віддадуть усе, що він хоче, включно з Україною". Експрезидент США навіть назвав це "подарунком" для Путіна. Однак важливо зауважити, що непередбачуваність залишається головною рисою Трампа. Тому його остання риторика не здатна негайно переконати українців у тому, що Київ не стане "подарунком" для Кремлю, якщо Трамп знову стане президентом. Українці залишаються обережними і не переконані, що американська політика під Трампом буде сприяти їхнім інтересам та безпеці.

У статті розглянуто різноманітні аспекти відносин між Україною та екс-президентом США Дональдом Трампом. Аналізуючи його заяви та дії, можна зрозуміти, що під Трампом Україна виявилася в складній ситуації, зокрема, через нерішучість американського лідера щодо питання війни з Росією. Тривала невизначеність стосовно надання допомоги Україні під Трампом створювала невпевненість щодо майбутньої підтримки з боку Сполучених Штатів. Наприкінці статті зазначено, що українське суспільство залишається обережним щодо можливого повернення Трампа на посаду президента і має сумніви стосовно сприятливої для них американської політики під його керівництвом.

На українсько-словацькому кордоні співробітники правоохоронних органів зафіксували черговий випадок порушення митних правил. Під час перевірки на митному посту «Ужгород автомобільний» у 48-річного мешканця Харківської області було виявлено значну суму незадекларованої іноземної валюти. Інцидент стався під час стандартного огляду транспортного засобу, коли митники запідозрили невідповідність заявлених даних і вирішили провести поглиблену перевірку.

Під час детального огляду автомобіля правоохоронці натрапили на приховані пакунки, у яких містилися валютні купюри різного номіналу. За попередньою інформацією, сума значно перевищувала дозволений до бездеклараційного переміщення ліміт. Чоловік не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність переміщення коштів, та не зазначив їх у митній декларації, чим порушив чинні норми законодавства щодо фінансового контролю на кордоні.

Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

Останні новини