Незаконне збагачення на 3,3 млн грн: ВАКС ухвалив рішення про конфіскацію

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські військові розповіли, що у них значно менше живої сили і боєприпасів, ніж у росіян.

«На мою особисту думку, війна зайшла в глухий кут. За останні три-чотири місяці ми були змушені відступити. Росіяни нарощують темпи, у них є кошти для продовження [війни]. У них є люди, вони перевершують нас за чисельністю. Ми повинні закінчити цю війну. Ми повинні вести переговори, але ми не хочемо віддавати свою території», – заявив боєць 68-ї бригади Андрій, який воює на Покровському напрямку.

Він розповів, що російські штурми ніколи не були такими інтенсивними, як зараз. Андрій припускає, що це пов’язано з підсумком виборів у США.

«Вони б’ються на тому ж рівні, що й ми. Вони навчилися. Сьогодні їхня тактика така: вони знаходять наші позиції і відкривають по них масований вогонь. Іноді вони потрапляють, і це дуже болісно для нас. Після обстрілу вони відправляють розвідувально-штурмову групу з трьох-п’яти солдатів», – розповідає український офіцер.

Зараз нові оборонні споруди зводяться за 30 кілометрів від лінії фронту – «яскрава ознака того, до чого готується Україна».

Участь України у новому проекті Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) обіцяє нові можливості для тих, хто втратив житло через війну. Про це свідчить активна участь заступника Міністра фінансів України, Ольги Зикової, у засіданні Адміністративної Ради БРРЄ у Парижі, Франція. Новий проект "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" передбачає надання кредиту Україні на суму 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку механізму прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих від війни, що дозволить їм відновити житлові умови. Однак, успішне втілення цього проекту залежатиме від його чіткого виконання та контролю за використанням коштів, що буде забезпечено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Це є важливим кроком для України у відновленні після війни та демонструє її здатність до ефективного співробітництва з міжнародними партнерами.

• Участь України у проекті "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) свідчить про активний крок у напрямку відновлення та підтримки житлового сектору внаслідок війни.

• Надання кредиту на суму 100 млн євро дозволить створити механізм прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих громадян, що допоможе їм відновити житлові умови та покращити якість життя.

• Ефективне втілення проекту вимагатиме чіткого контролю за використанням коштів та забезпечення відповідності його цілям і принципам.

• Це свідчить про здатність України до конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення складних соціально-економічних проблем країни.

Український уряд на даний момент активно веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реорганізації свого заборгованості, що налічує близько 20 мільярдів доларів, з метою знайти оптимальні шляхи вирішення цієї фінансової проблеми. Можливість часткового списання цього боргу також розглядається в контексті поточних переговорів. Сергій Марченко, Міністр фінансів України, висловив підтвердження щодо цих ініціатив, підкреслюючи їхню важливість та актуальність для фінансової стабільності країни.

Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Довго й ефективно обороняти місто надзвичайно важко через складнощі ландшафту. Коли дійдуть до траси, то штурм міста буде швидшим за зачистку Суджі. Ворог перейшов трасу Вугледар-Мар’їнка і закріпився на наших колишніх позиціях. Падіння Селидового загрожує насамперед обороні міста Курахове, яке мало би прикриватися саме з висот із напрямку Селидового, і це угруповання мало би бути відсіченим досить великим водосховищем”, – пише Ворошнов.

Також, за його оцінкою, є загроза напівоточення угруповання у Вугледарі, якщо РФ вдасться захопити низку важливих об’єктів уздовж траси Вугледар-Мар’їнка.

Фактично Ворошнов підтверджує, що наступ РФ на покровському напрямку, який наразі йде більше не на захід, у бік Мирнограда, а на південний захід, глобально в напрямку Врем’ївського виступу, має на меті обійти із заходу другу лінію української оборони на всьому донецькому фронті від Очеретиного до Вугледара.