Незаконне збагачення на 3,3 млн грн: ВАКС ухвалив рішення про конфіскацію

Україна планує революціонізувати систему дошкільної освіти, створивши дитячі садки прямо у приміщеннях офісів, що стане важливим кроком для бізнесу у залученні та утриманні талановитих працівників. Заступниця міністра освіти Євгенія Смірнова поділилася цією ініціативою у співбесіді з виданням NV, підкресливши, що цей крок дозволить матерям бути більш спокійними, знаючи, що їхні діти поруч. Перший дитячий садок планується відкрити при Міністерстві освіти та науки, але ініціатива розглядається як потенційна можливість для будь-яких установ і підприємств. Смірнова акцентує на тому, що розвиток дошкільної освіти є ключовим для позитивних змін у суспільстві, а зміни в оплаті праці вихователів мають стати одним із пріоритетів. Запропонований МОН законопроєкт спрямований на розвиток різних форм дитячих садків, у тому числі невеликих груп з одним вихователем на декількох дітей, що може бути особливо важливим для сільських районів.

Україна розглядає можливість відкриття дитячих садків у приміщеннях офісів як стратегічний крок у покращенні умов праці для батьків-співробітників та забезпеченні дітей адекватними умовами під час робочого дня. Ця ініціатива може стати кроком у напрямку підтримки сімей та розвитку дошкільної освіти. Важливо, що уряд планує розширення форм дитячих садків, включаючи гнучкі моделі, які можуть бути ефективними, особливо у сільських районах.

Вирішальне рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, що став підозрюваним у справі про масштабні фінансові маніпуляції під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму, що перевищує майже півтора мільярда гривень, викликало серйозну хвилювання громадськості. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного" зазначив, що суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Відповідно до вироку, Лієва відпустили під особисте зобов'язання та направили ухвалу до СІЗО.

Адвокат також вказав на те, що під час судового засідання прокурор за невідомих обставин був відсутній. Це породило питання щодо об'єктивності проведення справедливого судового процесу. У зв'язку з недостатньою кількістю доказів, що надали Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), суддя Ярослав Шкодін висловив сумніви стосовно обґрунтованості обвинувачення. "Якщо САП не вбачає складу злочину, то як його може бачити суд", — підкреслив суддя.

Щодо самого Лієва, його взяли під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але, через те, що термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. Адвокат підкреслив, що це є причиною його відсутності в СІЗО. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишили без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації вказують на серйозні недоліки та суперечності в роботі судово-правової системи України. Рішення Вищого антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного у масштабних фінансових маніпуляціях, викликало загальне занепокоєння. Відсутність прокурора під час судового засідання, а також сумніви суддів щодо обґрунтованості обвинувачення створюють певні сумніви у відповідності проведення справедливого судового процесу.

Додатково, звільнення Лієва під особисте зобов'язання та його наступне невиконання умов запобіжного заходу вказують на потребу удосконалення контролю за дотриманням закону та впровадження більш ефективних механізмів боротьби з корупцією. Важливою є також необхідність забезпечення прозорості та об'єктивності в роботі правоохоронних органів, щоб забезпечити дотримання закону та захист прав громадян.