Вівторок, 3 Березня, 2026

Німці виступають проти універсальних соціальних виплат для українських біженців

Важливі новини

Експерти радять, що робити з гривнею та доларом

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, економіст Андрій Забловський, у коментарі ТСН зазначив, що у липні фізичні особи продали валюти на 1,658 млрд доларів, а купили на 2,275 млрд. Чиста купівля становила 1,117 млрд доларів, що на 145 млн доларів більше, ніж у червні. Забловський висловив сумнів щодо доцільності таких операцій, оскільки курс валюти зростав у серпні, що може призвести до збитків для тих, хто купував валюту у липні.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить зосередитися на інвестиціях у гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За його словами, облігації є вигіднішими за гривневі депозити, які мають обмежені відсотки. Прибутковість ОВДП варіюється від 13% річних для паперів з терміном погашення через 4 місяці до 16% для паперів з погашенням у 2026 році. Пендзин також наголосив, що прибуток з ОВДП не оподатковується, хоча може з’явитися новий військовий збір, що збільшить податкове навантаження.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що кращим часом для купівлі валюти був кінець липня, коли долар подешевшав. Водночас, експерти прогнозують, що цього тижня курс долара в Україні не перевищить 42 гривні. Коливання курсу можуть бути незначними, але аналітики очікують, що валюта не буде залишатися стабільною.

НАЗК можуть перевірити детективів НАБУ через розслідування журналістів

Двоє співробітників Національного антикорупційного бюро України — Роман Нєдов та Валентин Шмітько — опинилися у центрі гучного корупційного скандалу. За даними журналістського розслідування Informator.ua, детективів викрили у приховуванні елітного майна, виведенні коштів за кордон і зловживанні службовим становищем. Редакція звернулася до НАЗК із закликом розпочати перевірку. Заступник керівника підрозділу НАБУ Роман Нєдов, за інформацією журналістів, […]

Світле святкування у родині Лесі Нікітюк: хрещення сина в Михайлівському Золотоверхому соборі

Нещодавно відбулася важлива і зворушлива подія у родині відомої телеведучої Лесі Нікітюк. Разом зі своїм нареченим, військовим Дмитром Бабчуком, вона похрестила свого 4-місячного сина. Це святкування стало справжнім духовним моментом для сім'ї, і для Лесі, зокрема, ця подія мала величезне значення. Про хрещення Нікітюк повідомила своїх підписників в Instagram, де опублікувала фото перед початком самого обряду.

Хрещення відбулося в одному з найбільш величних храмів Києва — Михайлівському Золотоверхому соборі, що додало урочистості та важливості цьому моменту. Леся зазначила, що ця подія стала для неї не просто сімейною традицією, а й важливим духовним етапом. Вона поділилася своїми почуттями з підписниками: «Днями в нашій родині відбулося світле свято. Ми похрестили сина. Ми дуже готувалися до цієї події, бо особисто для мене це велике таїнство і відповідальність».

Наречений Леся, Дмитро Бабчук, розкрив ім’я хлопчика — Оскар. За словами Дмитра, вибір імені був особливим: у його родині чоловіків протягом сім поколінь називали лише Михайлом або Дмитром, тож сина він вирішив назвати інакше. «Прошу вітати поважного козака — Бабчук Оскар Дмитрович», – написав Дмитро.

Для родини це хрещення стало важливою духовною подією, яка підкреслила значення сімейних цінностей та традицій.

Спрощений заголовок: Без військової допомоги Заходу важко зупинити Росію

Після взяття Авдіївки під контроль, Росії вдалося підтримати наступальний рух та зберегти переможний настрій на полі бою, повідомляє Newsweek. За даними видання, відсутність підтримки від Заходу ставить українську армію у важке становище, дозволяючи російським силам займати лідерські позиції у конфлікті. Без зовнішньої військової допомоги, ініціатива в конфлікті може остаточно перейти на бік Росії, що підкреслює Newsweek. Російські війська продовжують досягати успіхів на передовій, використовуючи тактичні можливості, що виникли після захоплення Авдіївки. Старший аналітик Global Guardian Зев Файнтуч наголошує, що в перевагу Росії грає чисельна і технічна перевага над ЗСУ, а також відставання України у зміцненні оборонних ліній. Часом стає все складніше залучити молодь до армії, що загрожує подальшим успіхам в українському конфлікті. Якщо не буде надано фінансову допомогу, перспективи Авдіївки та інших міст можуть погіршитися, дозволяючи Росії закріпити свої позиції в регіоні.

Українська армія переживає складний період після втрати контролю над Авдіївкою, і за відсутності підтримки від Заходу Росія може вибороти ініціативу в конфлікті. Численна та технічна перевага російських військ ставить під загрозу безпеку України, а відставання в укріпленні оборонних ліній робить ситуацію ще складнішою. Наразі невелика підтримка молоді в армії та відсутність фінансової допомоги загрожує подальшій долі конфлікту. Якщо не буде надано необхідну допомогу, Росія може закріпити свої позиції, загостривши ситуацію в Донецьку та інших містах.

Телефонна розмова між президентами США та України: перспективи співпраці

Президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський провели півгодинну телефонну розмову, під час якої детально обговорювали шляхи посилення двосторонньої співпраці. Основна увага була зосереджена на питаннях безпеки, економічної підтримки та стратегічного партнерства між країнами. Лідери відзначили важливість продовження діалогу для зміцнення стабільності в регіоні та підтримки реформ в Україні.

Під час розмови було розглянуто потенційні механізми фінансової допомоги, включно з програмами інвестицій та кредитування, які можуть сприяти розвитку української економіки. Крім того, президенти обговорили спільні ініціативи у сфері енергетичної безпеки, що має на меті зменшення залежності України від зовнішніх джерел енергоресурсів та диверсифікацію поставок.

Джерело зазначає, що окрему увагу приділили умовам припинення бойових дій та механізмам досягнення політичного врегулювання.

Раніше повідомлялося, що Росія та США серед умов завершення війни розглядають виведення українських військ із Донбасу. Українська сторона виступає проти такого сценарію. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що припинення бойових дій має супроводжуватися наданням Україні чітких та дієвих гарантій безпеки.

Офіційних детальних коментарів щодо змісту розмови сторони наразі не оприлюднювали.

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов’язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

Останні новини