Вівторок, 2 Червня, 2026

Німеччина отримує вигоди від війни в Україні: нові можливості для Берліна

Важливі новини

Гіркий кабачок може вбити: що треба знати про токсин кукурбітацин

Кабачок — один із найпопулярніших овочів літа, який легко вирощувати й можна використовувати у безлічі страв — від супів і рагу до десертів. Проте у певних випадках навіть плоди з власного городу можуть становити смертельну небезпеку. Причина — природний токсин кукурбітацин. Кукурбітацин — це тетрациклічний терпен, який рослини родини гарбузових (кабачки, гарбузи, огірки) виробляють для […]

Митний інспектор затриманий за вимагання хабара на суму $15 000 за безперешкодне ввезення контрабанди

Державний інспектор відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї Львівської митниці був затриманий за вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі $15 000. Ця сума стала платою за забезпечення безперешкодного ввезення ювелірних виробів високої вартості без сплати митних зборів, що суттєво порушує законодавство. За даними слідства, чиновник надавав інструкції, як обійти митний контроль при перетині кордону та приховати дорогоцінні товари, включаючи продукцію таких престижних брендів, як Cartier, Van Cleef та Hermes.

Вартість хабара становила близько 4% від реальної ціни переміщуваних товарів, що свідчить про масштаби корупційної діяльності на митному посту. Митник, що мав би здійснювати контроль за законністю ввезення товарів, замість цього сприяв незаконним діям, які могли завдати значних збитків державному бюджету через ухилення від сплати митних зборів.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, серед іншого — всю суму, отриману перед затриманням, та частину попередньої виплати (зокрема $1 600). За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури службовцю повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

На цей час фігуранта відсторонено від займаної посади; йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі продовжують дії, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності та канали ввезення товарів.

Малюська: Ідея мобілізації засуджених – на порозі внесення до Ради

Міністр юстиції, Денис Малюська, повідомив про можливість внесення до Верховної Ради законопроєкту, що стосується мобілізації засуджених. Він наголосив на важливості цієї ініціативи, зазначивши, що є тисячі ув'язнених, які готові стати військовослужбовцями. Проте відмовлено у мобілізації тих засуджених, які порушували військову дисципліну або вчиняли злочини, пов'язані з виконанням свого військового обов'язку чи проти державності. Важливість підтримки з боку командирів також відзначена, але не буде нав'язуватися жодному з них мобілізованих військовослужбовців. Це лише командири, які розуміють, з ким матимуть справу, отримають відповідні підрозділи. Верховна Рада може прийняти законопроєкт до кінця весни.

Український міністр юстиції Денис Малюська оголосив про можливість внесення до Верховної Ради законопроєкту щодо мобілізації засуджених на військову службу. Цей крок є важливим кроком у забезпеченні армії необхідними кадрами, проте ініціатива передбачає виключення засуджених, які порушували військову дисципліну або вчиняли злочини проти державності. Підтримка з боку командирів також має важливе значення. Верховна Рада може прийняти законопроєкт до кінця весни, що сприятиме удосконаленню військової мобілізації та забезпеченню обороноздатності країни.

Тіньова сторона публічної благодійності: участь SOCAR у державних закупівлях

На тлі гучних інформаційних повідомлень про гуманітарну допомогу з боку Азербайджану та символічне перетворення автозаправних комплексів SOCAR на «пункти незламності» формується позитивний публічний образ компанії, що активно підтримує Україну в умовах війни. Водночас за межами широкого медійного фокусу розгортається інший процес, значно менш помітний, але не менш важливий з точки зору державних інтересів. Йдеться про діяльність компанії «Торговий дім Сокар Україна» у сфері великих державних закупівель, які потребують уважного аналізу з позицій економіки, етики та безпеки.

Офіційно компанія позиціонує себе як надійний партнер держави, здатний стабільно забезпечувати постачання пального та інших ресурсів у критичний для країни період. Проте умови окремих контрактів, обсяги фінансування та обмежена конкуренція в тендерах викликають запитання щодо реальної вигоди для бюджету. У деяких випадках вартість закупівель виглядає завищеною порівняно з ринковими пропозиціями, а самі процедури — надмірно закритими для альтернативних постачальників.

Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

У Києві готуються нові призначення в міській раді

Як повідомляють наші джерела, на наступне засідання РНБО готується пакет документів для введення санкцій проти Віталія Кличка, що передбачає автоматичне усунення з посади навіть обраного мера. Згідно норм чинного законодавства, у разі якщо усувають мера, його місце має зайняти секретар Київради. Донедавна цю посаду займав ударовець Володимир Бондаренко, але наразі він склав свої повноваження. За […]

Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини, заявив про те, що підтримка України у її боротьбі з Росією приносить не лише політичні та стратегічні плоди, а й конкретні вигоди, зокрема в галузі технологій і оборонних інновацій. Цю думку він висловив під час дискусії за участю представників урядів України та Німеччини, а також німецьких оборонних і промислових компаній.

Пісторіус акцентував увагу на тому, що в умовах активних бойових дій Україна змогла суттєво вдосконалити свої оборонні технології, зокрема в сфері безпілотників і кіберзахисту. За його словами, унікальність українського досвіду полягає в тому, що розробки здійснюються безпосередньо на фронті, що дозволяє швидко адаптувати технології до реальних загроз.

"Завдяки війні, Україна розвинула вражаючий потенціал інновацій і оперативності", – заявив міністр, підкресливши роль України як важливого партнера для європейських держав у сфері сучасних оборонних рішень.

Крім цього, Пісторіус повідомив про плани Німеччини зміцнити свою присутність в Україні. Міністерство оборони ФРН має намір надіслати додаткових військових аташе до посольства в Києві, щоб полегшити співпрацю між оборонними відомствами обох країн і сприяти координації спільних проектів.

Цей крок є частиною комплексної стратегії поглиблення партнерства в галузі безпеки і оборони, що активізувалася після початку російського вторгнення. Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе також висловила намір створити спеціальне координаційне бюро для підтримки німецьких компаній, які бажають співпрацювати з українським оборонним сектором. Це має сприяти швидшій реалізації спільних ініціатив.

Співпраця між країнами виходить за рамки державного рівня, дедалі більше залучаючи приватний сектор, який зацікавлений у використанні українського досвіду. Одночасно з оборонними ініціативами, Німеччина планує надати Україні тривалу фінансову підтримку. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль анонсував, що бюджет Німеччини на 2027 рік передбачає виділення 11,6 мільярда євро на підтримку Києва, з подальшими щорічними виплатами у 8,5 мільярда євро в період з 2028 по 2030 роки.

Ці плани свідчать про те, що Берлін має намір забезпечити тривалу підтримку України, розглядаючи це як важливий елемент європейської безпеки. Пісторіус також наголосив на зростаючому попиті на українські оборонні технології за межами країни, що стосується інновацій у безпілотних системах, системах спостереження та кіберзахисту. На думку німецьких фахівців, ці досягнення можуть бути інтегровані в європейську оборонну промисловість, підвищуючи її конкурентоспроможність.

На початку квітня міністр оборони України Михайло Федоров обговорив з Пісторіусом реалізацію нових спільних проектів, деякі з яких мають бути втілені вже найближчим часом. Таким чином, співпраця між Україною та Німеччиною в області оборони поступово переходить до більш організованого та системного формату, охоплюючи як державні, так і приватні інституції.

Останні новини