П’ятниця, 16 Січня, 2026

Німеччина змінює правила соціальної підтримки для новоприбулих українців із квітня 2025 року

Важливі новини

Президент хоче зберегти свого голову ОП, незважаючи на скандал

За інформацією наших джерел, незважаючи на тиск громадськості та міжнародних партнерів, Президент Володимир Зеленський не хоче звільняти голову ОП Андрія Єрмака. Так, за інформацією джерела, ймовірність звільнення глави ОП Андрія Єрмака в четвер 20-го листопада становить 5%. Як ми повідомляли раніше, на фоні публікації “плівок НАБУ”, глава ОП Андрій Єрмак продовжує підготовку до виборів та […]

Як Україна адаптується до масованих атак дронів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, минулого року російські атаки були спрямовані на енергетичні мережі, тоді як цьогорічна кампанія зосереджена на об’єктах виробництва електроенергії. Станом на червень 2023 року 73% теплових енергоблоків України вийшли з ладу. У такій ситуації збитки для України можуть мати стратегічно вагоміші наслідки, ніж повільний наземний наступ Росії.

Вашингтон Пост попереджає, що руйнування енергетичної інфраструктури може призвести до “20 чи більше годин темряви на добу” в умовах холодної зими, що може змусити Україну піти на переговори на невигідних умовах.

На жаль, Україна не має у достатній кількості засобів оборони, таких як ракети Patriot, але знаходить альтернативні методи боротьби з дронами. Наприклад, “Шахеди”, що зазвичай рухаються повільно, стають легкою мішенню для вертольотів, здатних знищувати їх гарматним вогнем. Вертольоти вже зафіксували збиття шести “Шахедів”.

Електронна боротьба також виявилася важливою складовою захисту. За даними ShahedTracker, у жовтні було збито 1185 “Шахедів” звичайною зброєю, тоді як 738 – засобами радіоелектронної боротьби. Застосування радіоелектронних засобів є значною перевагою, адже вони практично безкоштовні у використанні.

У відповідь на постійні загрози, Росія модернізує свої дрони, запроваджуючи нові технології, такі як супутниковий зв’язок Starlink для покращення стійкості зв’язку, що дозволяє проводити точні атаки. Серед російських дронів з’явилися менші моделі, які виконують роль приманок для відволікання української оборони.

В умовах обмеженої західної допомоги, Україна зосередилася на розвитку власної індустрії безпілотників, яка почала виготовляти дрони-перехоплювачі. Зокрема, дрони типу Shahed Killer, такі як квадрокоптер Sting, вже успішно використовуються для знищення російських розвідувальних дронів.

ДТП під Кривим Рогом: мотоцикліст загинув, пасажирка бореться за життя

На Миколаївській трасі поблизу Кривого Рогу сталася смертельна аварія за участю мотоцикла та легкового автомобіля Hyundai. Внаслідок зіткнення загинув водій мотоцикла, його пасажирка перебуває в реанімації у важкому стані. Про трагедію повідомляє Telegram-канал «Свої Кривий Ріг», опублікувавши фотографії з місця ДТП. За попередніми даними, автомобіль Hyundai рухався з боку Кривого Рогу і на перехресті почав […]

Фірма з кримінальним минулим виграла тендер на будівництво укриття на Миколаївщині

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївської області уклав договір з ТОВ «Нікопольська-СТК» на будівництво підземного протирадіаційного укриття для Михайлівського ліцею. Вартість робіт становить 46,63 млн грн, повідомляють «Наші гроші» з посиланням на систему «Прозорро». Планується, що об’єкт зможе вмістити 335 осіб і буде готовий до кінця 2025 року. Проєкт розробило ПП […]

Подоляк вважає, що “Північні потоки” підірвала Росія

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Такий акт може бути здійснений лише за наявності великих технічних та фінансових ресурсів… і хто мав усе це (…)? Тільки росія”, – зазначив Подоляк у письмових коментарях.

“Україна не має жодного стосунку до вибухів на Північному потоці”, – сказав Подоляк, додавши, що Україна не отримала жодної стратегічної чи тактичної переваги від вибухів.

Трубопроводи “Північного потоку” – Nord Stream 1 і 2, що транспортують газ дном Балтійського моря, піддалися серії вибухів у вересні 2022 року, через сім місяців після того, як рф розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Німеччина, Данія та Швеція розпочали розслідування, і шведи виявили сліди вибухових речовин на кількох предметах, вилучених із місця вибуху, підтвердивши, що вибухи були навмисними діями.

Польські прокурори заявили в середу, що “Польща отримала європейський ордер на арешт, виданий Берліном у зв’язку з вибухами, але підозрюваний українець на ім’я Володимир З. вже покинув Польщу”, пише видання.

Українці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не зможуть розраховувати на розширені соціальні виплати, якими досі користувалися громадяни України завдяки спеціальному правовому статусу. Німецький уряд погодив реформу, що радикально змінює підхід до підтримки нових біженців, прирівнюючи їх до звичайних шукачів притулку. Таке рішення означає суттєве скорочення обсягів державної допомоги та перехід на менш вигідні умови перебування.

За даними німецьких медіа, зокрема Bild, нові правила охоплять усіх українців, які перетнуть кордон ФРН після встановленої дати. Раніше вони мали особливий тимчасовий статус, введений після початку широкомасштабної російської агресії. Цей статус гарантував доступ до базового забезпечення, що включало ширший спектр соціальної підтримки, швидший доступ до ринку праці, медичних послуг і матеріальної допомоги на рівні місцевих отримувачів соціального захисту.

За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

Останні новини