У Жмеринському та Гайсинському районах Вінницької області зареєстровано два лабораторно підтверджені випадки захворювання на лептоспіроз. Як повідомили у профільних медичних службах, хворобу діагностували у 14-річної дитини та 21-річного чоловіка. Обоє перебували у стані середньої тяжкості, отримали своєчасну медичну допомогу та вже одужали. За даними лікарів, імовірним джерелом інфекції стали гризуни, які є природними носіями бактерій […]
До України прибула група американських аудиторів, щоб нарешті з’ясувати, що сталося з мільярдами доларів, які США вливали у військову, гуманітарну та логістичну підтримку. Про це пише видання Intellinews. З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Заходу близько 133 мільярдів доларів, левову частку з яких надали Сполучені Штати. Проте прозорість використання цих коштів усе ще залишається […]
Росія втратила статус найбільшого експортера трубопровідного природного газу вперше за останні десять років, поступившись цим титулом Норвегії. За даними Міжнародного газового союзу, у 2025 році Норвегія експортувала 108,6 мільярдів кубометрів газу, в той час як Росія демонструвала показник у 103,5 мільярдів кубометрів.
Ця зміна стала значною поразкою для Москви, адже протягом десятиліть країна займала ключову позицію на європейському енергетичному ринку, використовуючи свої газові ресурси для політичного впливу. Аналітики вважають, що падіння обсягу поставок є наслідком повномасштабної війни в Україні та різкого скорочення російських експортів до Європейського Союзу після 2022 року.
Згідно з даними IGU, обсяги трубопровідного газового експорту з Росії зменшилися більш ніж удвічі в порівнянні з 2005 роком, коли Москва контролювала європейський ринок газу. Внаслідок початку великої війни країни ЄС почали активну диверсифікацію своїх енергетичних постачань, зокрема різко зменшивши імпорт російського газу на користь скрапленого природного газу з інших країн, таких як Норвегія, США та Катар.
Норвегія стала важливим постачальником для європейських країн, замінивши частину російських постачань. Водночас, Росія намагається переорієнтувати свій газовий експорт на Азію, зокрема на Китай, але така залежність від одного покупця може послабити позиції Кремля на міжнародній арені.
Проект газопроводу "Сила Сибіру-2", що обговорюється Росією та Китаєм, розглядається як один із ключових інструментів для компенсації втрат від зменшення експорту до Європи. Однак прогрес у його реалізації залишається обмеженим, оскільки Китай не поспішає приймати умови Москви, використовуючи ситуацію для отримання вигідніших цін.
В IGU відзначають, що глобальний ринок газу стає більш стійким до політичних ризиків і коливань поставок. Це стало можливим завдяки розвиткові нової інфраструктури, довгостроковим контрактам та зростанню конкуренції серед постачальників. Водночас, прогнозується, що країни Азії, зокрема Китай та Індія, стануть основними драйверами попиту на газ у найближчі десятиліття.
Для Росії втрата лідерства у газовому експорті має серйозні наслідки не лише економічного, але й геополітичного характеру, адже газова залежність Європи тривалий час була одним із основних важелів впливу Москви на західні держави. Тепер, з огляду на стрімку адаптацію європейського ринку до нових умов, Росія ризикує втратити значну частину своїх важелів впливу.
