П’ятниця, 16 Січня, 2026

Норвегія припиняє автоматичне надання притулку українцям

Важливі новини

Постачання ракет Tomahawk Україні: стратегічні наслідки для Кремля та міжнародної політики

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

Розслідування на Харківщині: співробітницю моргу підозрюють у крадіжці речей загиблих військових

На Харківщині поліція оголосила про розшук потерпілих від дій працівниці моргу, яку підозрюють у викраденні особистих речей загиблих українських військових. Інцидент став відомий у квітні 2025 року, коли правоохоронці викрили жінку, що працювала в морзі Чугуївського району. За попередніми даними слідства, вона зловживала своїм службовим становищем та привласнювала золоті прикраси й інші цінні речі, які належали полеглим захисникам України.

Замість того, щоб вшанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя за країну, працівниця моргу вчинила цинічну наругу, збагачуючись на чужому горі. Правоохоронці, які працюють над справою, відзначають, що це не просто кримінальний злочин, а глибоке моральне падіння особи, що мала доступ до останків загиблих.

Наразі слідчі встановлюють усіх можливих потерпілих, оскільки кількість випадків може бути більшою, ніж відомо на цей момент. Поліція закликає сім’ї загиблих військовослужбовців, які виявили зникнення особистих речей чи ювелірних виробів після передачі тіл, звертатися до правоохоронців.

Для контактів надано телефони Куп’янського районного відділу поліції:– відділ кримінальної поліції: 099 036 54 52– чергова частина Куп’янського РВП: 050 401 52 82

Правоохоронці наголошують, що кожне звернення буде опрацьоване, аби відновити справедливість та притягнути винних до відповідальності за зраду людяності та пам’яті полеглих героїв.

Масштабна підтримка: понад 25 тисяч голосів за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців у петиції за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це яскравий і значущий сигнал громадськості щодо необхідності та актуальності вирішення питань безпеки та ефективності роботи державних структур. Ініціатива передбачає створення можливості пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Це вражаюче порівняння з попереднім досвідом, коли подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великими зусиллями та підтримкою відомих телеграм-каналів. Не менш важливою є інформація про те, що ця петиція перебуває на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи зростаючу активність та зацікавленість громадян у вирішенні важливих державних питань.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті можуть бути наступні:

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала значну кількість голосів лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у покращенні ситуації в державному управлінні та забезпеченні безпеки.

• Порівняння з попереднім досвідом показує швидкі та ефективні зміни в громадській активності та увазі до проблем державного управління.

• Потреба в мобілізації державних службовців та правоохоронців визнається як важлива та актуальна, особливо в контексті змін в суспільно-політичній ситуації країни.

• Зростаюча підтримка громадськості свідчить про перехід до більш активної форми участі громадян у вирішенні важливих державних питань.

Перспективи гривні без підтримки Заходу: виклики та можливості

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

Нове депутатське обʼєднання очолив фігурант справи про корупцію Задорожній

У Верховній Раді України створили нове міжфракційне депутатське об’єднання під назвою «Оборона і розвиток». Його очолив народний депутат Микола Задорожній — фігурант гучного кримінального провадження за підозрою в отриманні хабаря. До складу обʼєднання увійшли переважно представники фракції «Слуга народу», зокрема Микола Галушко, Антон Швачко та Андрій Боблях. Серед учасників також Богдан Торохтій — депутат, якого […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За 2,5 року Норвегія прийняла близько 85 тис. українців, що, на думку Осло, більше, ніж усі сусідні країни.

«Ми не можемо прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами, такими як країни Північної Європи», – заявила міністр юстиції Емілі Енгер Мель.

Відтепер норвезькі міграційні служби розглядатимуть звернення про надання притулку в індивідуальному порядку і лише з 6 західних областей (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська).

Останні новини