Нова хвиля опадів накриє більшість регіонів України напередодні вихідних

Депутат Київської міської ради, представник партії «Європейська Солідарність», Володимир Андрусишин, викликав значний резонанс своєю декларацією, в якій відображені не лише доходи його дружини-підприємиці, але й розкриті деталі його власної фінансової діяльності. У 2023 році дружина депутата, працюючи у сфері шоу-бізнесу, отримала всього одну гривню, що є значним спадом у порівнянні з попереднім роком. Тим часом, декларація Володимира Андрусишина висвітлює його власне матеріальне становище, у тому числі інвестиції у різні сфери, такі як шоу-бізнес та власний бізнес з освітлення. Незважаючи на політичну активність, депутат не забуває і про комерційні аспекти своєї діяльності, засновуючи власну компанію, яка відзначається у сфері розваг та освітлення подій. Важливою деталлю в декларації є також згадка про партнерські стосунки з президентом Володимиром Зеленським, які не обмежуються лише професійними контактами, але і виходять на рівень перехресних кумів. Однак депутат не приховує своїх сумнівів щодо політичної партії Зеленського, визначаючи її як "створену на коліні". У своїй декларації Володимир Андрусишин також розкриває, що тепер отримує заробітну плату від ТОВ "Медіалайт", володіючи часткою в бізнесі, який спеціалізується на освітленні для розважальних заходів. Важливим елементом є також доходи дружини депутата, яка, крім основної діяльності у компанії "Медіалайт", має власний ФОП, що забезпечує підтримку театральних та концертних заходів.

Депутат Київської міської ради, Володимир Андрусишин, відомий не лише своєю політичною активністю, а й вражаючим асортиментом автомобілів та коштовностей. У його автопарку знаходяться чотири ексклюзивні моделі: Mercedes-Benz Vito 2018 року випуску за 1,43 мільйона гривень, раритетний Cadillac 1987 року випуску, оцінений у 1,62 мільйона гривень, Toyota Land Cruiser 200 2016 року випуску, що коштувала йому 2,45 мільйона гривень, та найновіша придбана модель Audi E-Tron 2021 року, за яку він віддав майже 2,6 мільйона гривень. Окрім вражаючого автопарку, у депутата та його дружини є розкішні коштовності. У 2012 році депутат здійснив покупку наручного годинника HUBLOT за 100 тисяч гривень, тоді як його дружина придбала жіночу каблучку від DAMIANI за таку ж суму. Дружина також володіє годинником від HUBLOT, за який заплатила 330 тисяч гривень у 2015 році, а також каблучкою від GRAFF за 560 тисяч гривень, яка збагатила її колекцію у 2021 році. На рахунку у Андрусишина також мається невелика нерухомість: житловий будинок площею 267 квадратних метрів у Києві, а також дві земельні ділянки загальною площею 2 тисяч квадратних метрів у столиці, а також паркомісце.

Декларація депутата Київської міської ради, Володимира Андрусишина, викликала значний інтерес та резонанс серед громадськості. Відкриття щодо доходів дружини депутата, їхнього майнового стану та розкриття деталей про їхні автомобілі та коштовності відображають важливі аспекти фінансової діяльності представника політичного середовища. Ретельне вивчення декларації надає можливість громадськості отримати більш повну картину щодо фінансової стійкості та активів депутата та його родини. Такі відкриття є важливим кроком у забезпеченні прозорості та відкритості у політичній сфері, що є фундаментальним для будівництва довіри громадян до владних структур.

Будівництво реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у селищі Клевань Рівненської області дедалі більше викликає запитання щодо ефективності та доброчесності використання бюджетних коштів. Проєкт, який мав стати прикладом відновлення та підтримки людей, що постраждали від війни, нині асоціюється з ризиками фінансових зловживань. Йдеться про об’єкт комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни», розташований на вулиці Деражненській, 39.

Фінансування здійснюється в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає суворі вимоги до прозорості та цільового використання коштів. Однак темпи «освоєння» фінансів і заявлена вартість робіт викликають занепокоєння у громадськості та експертів. За їхніми оцінками, маржинальність окремих позицій у кошторисі виглядає непропорційною ринковим цінам, а загальна сума контракту зростає швидше, ніж фактичний прогрес на будівельному майданчику.

Втім, цей контракт — лише частина значно ширшої картини. Будівництво триває ще з 2023 року, і за цей час із ПП «Модена» було укладено чотири договори на загальну суму 1,33 млрд грн. Станом на сьогодні компанії вже сплачено 913,75 млн грн. Усі підряди фірма отримувала без конкуренції, а загальний обсяг виграних нею тендерів із 2017 року сягає 2,22 млрд грн.

Особливе обурення викликає рівень цін, закладених у кошторисах. За низкою позицій вартість матеріалів перевищує ринкові показники у 5–9 разів. Так, електронні замки для персональних шаф із доступом Mifare та DESfire Standart замовили по 12 076 грн за одиницю, тоді як аналогічні вироби на ринку коштують у межах 1 348–1 680 грн. Стінові облицювальні сендвіч-панелі врахували по 6 480 грн за квадратний метр, хоча навіть найдорожчі панелі українського виробника «ТПК» з мінеральною ватою продаються приблизно по 999 грн, а в інших державних замовників — у кілька разів дешевше. Алюмінієві композитні панелі KMD VF 250 заклали по 7 507 грн за квадратний метр, тоді як негорючі імпортні аналоги Alpolic коштують до 2 338 грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

Не менш суперечливо виглядає і стаття витрат на оплату праці. У кошторисі середньомісячна зарплата одного робітника з розрядом 3,8 становить 23 900 грн. Це більше за середню зарплату, що використовується для розрахунку пенсій, але водночас істотно нижче за реальну середню зарплату в будівельній галузі Рівного, яка, за ринковими оцінками, сягає близько 28 000 грн, а подекуди й 40 000 грн. Така різниця створює підґрунтя для непрозорих схем компенсації нестачі коштів — зокрема через виплату зарплат «у конвертах» за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на будматеріали. За оцінками, потенційна «діра» за цією статтею може становити близько 17 млн грн.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби у якісній реабілітації для поранених військових і ВПО історія з клеванським госпіталем виглядає особливо цинічною. Мільярдні бюджети, відсутність конкуренції, астрономічні ціни й сумнівна економіка проєкту ставлять питання не лише до підрядника, а й до замовника та контролюючих органів. Адже кожна гривня, «розчинена» у таких схемах, — це втрачені можливості для тих, заради кого ці об’єкти формально будуються.

В умовах воєнного стану забезпечення стабільності та прозорості фінансової системи України стає не лише економічною необхідністю, а й питанням національної безпеки. Однак діяльність АТ "Банк Альянс" викликає серйозні занепокоєння через концентрацію фінансових ризиків, операції з державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання. Формально діяльність банку виглядає стандартною для фінансового сектору, однак в реальності ця структура виявилася частиною складної фінансової схеми, яка базується на операціях з державними облігаціями та іншими цінними паперами.

Зокрема, банк активно здійснював операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), що спричинило запитання щодо рівня ризиків, які можуть бути пов’язані з такими операціями. Такі дії, на думку аналітиків, можуть свідчити про використання банку як інструменту для фінансових маніпуляцій, де державні цінні папери стають ланкою у великій мережі взаємозалежних фінансових операцій. У цій схемі можуть бути задіяні компанії та фізичні особи, між якими існують тісні фінансові зв'язки, що створює додаткові ризики для стабільності фінансової системи країни.

Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.

У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області Олександра Васильовича відображено відомості про доходи, майно та фінансові зобов’язання відповідно до чинних вимог антикорупційного законодавства. Документ подано в установлені строки та містить структуровану інформацію, що дає змогу оцінити фінансовий стан посадовця і джерела його формування.

У розділі доходів зазначено надходження, пов’язані зі службовою діяльністю в системі ДСНС, а також інші дозволені законом виплати. Дані подано з розмежуванням за видами доходів і періодами їх отримання, що відповідає стандартам електронного декларування та забезпечує прозорість фінансової звітності.

Того ж дня Лукашенко задекларував і земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Її вартість вказана на рівні 30 тисяч гривень. Навіть за найнижчими ринковими оцінками земля під житлову забудову в Кагарлику коштує значно дорожче, а зазначена сума виглядає не просто заниженою, а фактично нереалістичною.

Окрему увагу привертає третій об’єкт, також оформлений 23 травня 2025 року. У декларації йдеться про житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, вартість якого зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок або неточностей у характеристиках, поява житлового будинку такої площі з ціною у кілька тисяч гривень не піддається жодному логічному поясненню.

Усі три об’єкти задекларовані як власність одного посадовця. Тип вартості зазначено як «вартість на дату набуття права», що означає декларування саме фактичної ціни угоди, а не умовної або довідкової оцінки.

Теоретично можна припустити спадкування майна або інші особливі юридичні підстави його набуття. Проте навіть у таких випадках законодавство передбачає проведення оцінки, а настільки суттєва різниця між задекларованими сумами та ринковою вартістю не може пояснюватися звичайними формальностями. Йдеться не про незначну похибку, а про заниження у десятки разів.

Фактично маємо набір об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше нагадують формальне заповнення декларації, ніж відображення реальних майнових операцій. Особливо показовим є будинок площею 1740 квадратних метрів за 4 445 гривень — сума, що виглядає як технічна умовність, а не реальна вартість нерухомості.

Такі дані об’єктивно потребують уваги з боку органів фінансового контролю та правоохоронних структур, адже йдеться не про випадкову помилку, а про системну і грубу невідповідність між задекларованими цифрами та елементарною економічною логікою.