Нова хвиля опадів накриє більшість регіонів України напередодні вихідних

Активність у вечірній та нічний час може мати небажані наслідки для здоров’я людини. Результати масштабного дослідження, в якому взяли участь сотні тисяч осіб, показали, що люди з вечірнім хронотипом — так звані «сови» — мають значно більший ризик розвитку серйозних захворювань порівняно з тими, хто віддає перевагу ранньому підйому і розпочинає день з самого ранку. Вчені, що провели це дослідження, проаналізували медичні дані понад 320 тисяч осіб віком від 39 до 74 років. Метою роботи було дослідити, як схильність до певного часу активності — ранкового або вечірнього — може впливати на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я на довгостроковій основі.

Згідно з отриманими результатами, люди з вечірнім хронотипом значно частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями, високим кров'яним тиском, а також мають більші шанси на інсульти і інші тяжкі ускладнення. Це явище можна пояснити порушенням циркадних ритмів організму, коли внутрішній біологічний годинник не відповідає природним умовам навколишнього середовища. Зміщення часу активності на нічні години змушує організм працювати в умовах, які не є оптимальними для нормального функціонування всіх систем.

Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.

У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», яку пов’язують із родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева, відомого як «Князь», несподівано вийшла у лідери серед підрядників, що отримують державні контракти у сфері енергетичної інфраструктури. Фірма почала систематично вигравати тендери на ремонт об’єктів, пошкоджених російськими ударами, попри конкуренцію з боку давніх учасників ринку та масштабність робіт, що потребують високої технічної кваліфікації.

Основними замовниками для компанії стали Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, які входять до структури ПАТ «Центренерго». На Трипільській ТЕС підприємство отримало контракт вартістю 55,5 млн грн — на відновлення обладнання, пошкодженого після чергової хвилі атак на енергосистему. На Зміївській станції сума угоди була скромнішою, але також значною — близько 7 млн грн. Обидва тендери привернули увагу експертів, оскільки компанія раніше не демонструвала подібної активності чи подібного рівня державного фінансування.

Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Перша небезпечна ситуація трапилася в 2009 або 2010 році, коли Галич потрапив у аварію. Хоча сам він не був за кермом, подія мала серйозні наслідки для його життя, і, за словами артиста, ситуація була настільки критичною, що його життя могло обірватися.

Другий випадок був ще більш шокуючим: під час гастрольного туру, коли Женя зловживав алкоголем та наркотиками, він зайшов у ванну, щоб поблювати, і випадково вдарився головою об ванну. «Я бачив, як з мене душа вже вилітає», — зізнався співак в інтерв’ю проєкту Муз_Тренд.

Галич розповів, що у той момент він бачив, як навколо нього перебували люди, їхні дії, і навіть міг повторити їх. Він молився, щоб ще раз побачити рідних, адже відчував, що йому не вдасться вибратися з цього стану. Однак, чудом, він сам прийшов до тями, почувши, як він відновлюється після того, як вдихнув глибоко, наче йому «вдихнули насосом». Відразу після цього його госпіталізували, але лікарі запевнили, що серйозних наслідків немає, хоча сам артист був переконаний у тому, що отримав струс мозку.

Женя Галич визнав, що після цього періоду його життя змінилося, і подібна поведінка залишалася з ним до початку війни. Цей момент став важливим поворотом у його житті, і він вважає його основою для подальших змін у своїй поведінці та поглядах на життя.