Неділя, 6 Вересня, 2026

Нова підозра у справі Гусакова: прокуратура виявила рух більш ніж 162 мільйонів гривень

Важливі новини

Станіслав Вихор, депутат від “слуг”, молодий мільйонер, заробляє 8 тисяч гривень на рік

Розслідування журналістів та активістів виявило значні розбіжності між офіційними деклараціями Вихора та його реальним майновим станом. Виявлені активи, які включають елітну нерухомість, дорогі автомобілі та значні фінансові заощадження, викликали обурення серед виборців та представників громадянського суспільства.

32-річний молодий мільйонер – заступник голови фракції Слуга Народу в Київській обласній раді Станіслав Вихор живе на 8 тис. грн на рік і водночас декларує багатомільйонні активи.

При цьому Станіслав Вихор має:

Ринкова вартість таких обʼєктів сьогодні починається від 15 млн гривень.

НАЗК зацікавить й те, що попри відсутність будь-якого офіційного прибутку Вихор зміг наскладати:

Сумарно за курсом валют збереження Вихора становлять 6 млн грн готівки.

Більшість українців підтримують підвищення військового збору і згодні взяти на себе стільки фінансових обовязків, скільки знадобиться

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Патріотичний дух залишається на високому рівні, оскільки 88% українців вірять у перемогу України. Проте щодо тривалості війни думки громадян розділилися. Так, 33% вважають, що війна завершиться за один-два роки, 31% вірить у перемогу менш ніж за рік, а 20% українців очікують, що війна триватиме від трьох до п’яти років.

Окрім цього, 71% громадян висловили впевненість, що Україна має відновити контроль над усіма своїми територіями, включно з тимчасово окупованими. Ці показники свідчать про високий рівень патріотизму та готовність українців до тривалих зусиль задля досягнення миру та відновлення територіальної цілісності.

Скандал навколо постера MELOVIN: співак перевірив межі суспільної толерантності й отримав звинувачення від телеканалу

5 листопада 2025 року український співак MELOVIN опублікував у своєму Instagram провокативний постер із написом «перший бісексуальний герой шоу “Холостяк”». Зображення миттєво викликало широкий резонанс у соцмережах — шанувальники обговорювали, чи є це офіційним анонсом участі артиста у відомому проєкті, чи просто творчою заявою. Реакція телеканалу СТБ, який володіє правами на шоу, не забарилася: представники компанії звинуватили музиканта у порушенні авторських прав, зокрема у використанні логотипу, айдентики та візуального стилю програми без погодження.

Сам MELOVIN пояснив, що його публікація була навмисною провокацією. За словами співака, він прагнув перевірити, наскільки українське суспільство готове до розширення уявлень про гендерну ідентичність і сексуальність у телевізійному просторі. Артист наголосив, що не мав наміру привласнювати чужі матеріали, а лише хотів «поставити дзеркало» перед публікою, показавши, як тема толерантності викликає суперечливі емоції навіть у контексті розважального шоу.

У відповідь MELOVIN опублікував заяву, у якій визнав, що свідомо використав оформлення шоу і що постер був «лабораторним» експериментом: артист заявив, що хотів перевірити, як відреагує суспільство на ідею включення в мас-медіа персонажів з нестандартною сексуальною орієнтацією. Він також зазначив, що пост «зникне о 00:00», і підкреслив, що ціль досягнута.

«Сьогодні о 00:00 пост зникне. Я порушую права на використання логотипу телеканалу та проєкту і робив це свідомо. Ціль виконана, я хотів побачити, чи готове суспільство до проєкту, де межі розширені. Як виявилось – ТАК. Радий бути лакмусом. Безкоштовно. Вічно ваш, М», — написав співак.

Частина аудиторії поставилася до акції схвально, відзначивши сміливість артиста й дискусію про інклюзивність у телебаченні, інші — критикували MELOVIN за використання оформлення чужого проєкту. Також низка користувачів піддали сумніву методи телеканалу у спілкуванні з публічними особами — частина аудиторії висловила зауваження щодо тону і дій SMM-команди СТБ.

Оновлені відомості: 600 тисяч військовозобов’язаних у мобілізаційному процесі

Представник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін, оголосив про вражаючий успіх у процесі оновлення даних військовозобов'язаних. Згідно з його заявою, уже 600 тисяч українців успішно внесли оновлені персональні дані. Цей величезний обсяг оновлень свідчить про надзвичайну важливість і актуальність даного процесу для забезпечення національної безпеки та оборони нашої країни.

Оновлення даних військовозобов'язаних є однією з ключових складових військового обліку нашої країни. Це дозволяє уряду ефективно планувати оборонні ресурси, визначати потреби нашої армії та забезпечувати належний рівень готовності до потенційних загроз зовнішнього характеру.

Запроваджений 18 травня програмний засіб "Резерв+" вже використали 260 тисяч українців, що у 80 разів перевищує кількість оновлень, здійснених через ЦНАПи. Не дивлячись на це, дані щодо ТЦК поки що відсутні. Таким чином, цифра 600 тисяч оновлених даних не включає оновлення, здійснені після набуття чинності закону про посилення мобілізації. Можливо, вони відображають оновлення, здійснені з моменту його підписання Президентом Зеленським 16 квітня.

Слід зазначити, що з цієї дати у ТЦК були помічені черги, які, як повідомлялося, складалися переважно з чоловіків з відстрочкою від служби. Одночасно українські правоохоронні органи розшукують 94,5 тисячі ухильників, інформацію про яких передали в Нацполіцію, згідно з повідомленнями українських ЗМІ.

Рекордну кількість заяв до поліції подали у Дніпропетровській області. Протягом перших 4 місяців 2024 року там надійшло 38 282 заяви від ТЦК. З них вже вдалося знайти 5511 осіб. Також варто відзначити:

Чернігівщину – 9115 заяв, знайдено 1429 осіб;Харківщину – 4664 заяви, знайдено 1954 особи;Івано-Франківщину – 2328 заяв, знайдено 1814 осіб (рекордні показники роботи поліції у відсотках);Житомирщину – 8289 заяв, знайдено 2452 особи;Полтавщину – 7433 заяви, знайдено 2591 особу;Рівненщину – 9832 заяви, знайдено 1828 осіб;Вінниччину – 7288 заяв, знайдено 2325 осіб;Кіровоградщину – 5955 заяв, знайдено не вказано;Хмельниччину – 1085 заяв, знайдено не вказано.Про відмову надати дані про ухильників у поліції Донецької, Херсонської, Тернопільської, Черкаської та Одеської областей поки нічого не повідомлено.

Українські військові виявили величезну активність у процесі оновлення своїх персональних даних, що свідчить про важливість та актуальність цього процесу для національної безпеки. Впровадження програмного забезпечення "Резерв+" дало значний результат, але є потреба в подальшій роботі з обліку військовозобов'язаних. Також важливою є активність поліції в розшуку ухильників, але існує необхідність в більш прозорій звітності та співпраці з публікою. Результати роботи поліції в розшуку ухильників демонструють необхідність подальшої уваги до цього питання.

Спроба крадіжки в київському гіпермаркеті та рішення суду

Після того як необхідні речі опинилися в її особистому рюкзаку, вона прямувала до виходу, уникаючи касових зон та не маючи наміру проводити оплату. Дії жінки не залишилися непоміченими: система відеоспостереження та уважність співробітників дозволили оперативно відреагувати. На виході з торговельної зали працівники магазину зупинили порушницю та запросили її пройти до кімнати охорони для з’ясування обставин. Під час огляду речей було виявлено весь перелік неоплаченого товару.

Після оформлення необхідних матеріалів справу передали до суду. Під час розгляду встановлено всі деталі інциденту, а також умисний характер дій обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що жінка свідомо намагалася привласнити майно гіпермаркету без оплати, порушивши норми чинного законодавства. За результатами засідання її визнано винною та призначено покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу.

Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.

Правоохоронні органи висунули нову підозру Назарію Гусакову, львів’янину, який став ключовою фігурою в резонансній справі щодо можливого шахрайства під час збору коштів на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА). Згідно з інформацією, оприлюдненою генеральним прокурором Русланом Кравченком, тепер Гусакову інкримінують легалізацію майна, отриманого внаслідок злочинної діяльності.

Генпрокурор зазначив, що нова підозра стосується відмивання коштів, отриманих завдяки шахрайським схемам під час благодійних зборів. Хоча ім’я підозрюваного не було названо, наявні матеріали свідчать про те, що мова йде саме про Гусакова.

Згідно з даними слідства, зібрані кошти проходили через складну фінансову структуру. Прокуратура повідомила, що гроші переводилися через криптовалютні біржі, зокрема Binance та WhiteBIT, з подальшим розподілом на більш ніж 1170 банківських карток. Потім ці кошти конвертувалися у стейблкойн USDT і переміщувалися між різними криптовалютними гаманцями. На думку правоохоронців, ця схема була розроблена для ускладнення відстеження походження грошей та маскування їх подальшого руху.

Офіс генерального прокурора зазначив, що обсяг фінансових операцій, які підлягають розслідуванню, сягає понад 162,5 мільйонів гривень. Водночас прокурори уточнили, що ця сума не є остаточною оцінкою збитків, а лише відображає загальний обсяг фінансових операцій.

Кількість потерпілих у справі також зросла: з 34 осіб, які визнані потерпілими на початковому етапі, їх число досягло 96. Це призвело до збільшення розміру матеріальних збитків, які тепер оцінюються більш ніж у 2 мільйони гривень, у порівнянні з попередніми 1,3 мільйона.

Руслан Кравченко повідомив, що Назарій Гусаков співпрацює зі слідством, надаючи необхідні пояснення та визнаючи свою провину в інкримінованих злочинах. Досудове розслідування у справах про шахрайство та легалізацію майна вже завершено, а обвинувальний акт буде передано до суду.

Незважаючи на завершення основного розслідування, правоохоронці продовжують працювати в рамках окремого кримінального провадження, намагаючись з’ясувати повний шлях руху коштів, перевірити всіх, хто міг бути залучений до фінансових операцій, а також визначити, хто користувався криптовалютними гаманцями.

Справа Гусакова стала актуальною після виникнення суспільних сумнівів щодо цільового використання зібраних коштів на лікування. У червні 2025 року поліція розпочала кримінальне провадження, яке викликало питання про ефективність моніторингу фінансових потоків банків і криптобірж. Слідство триває, і остаточну оцінку всім фактам має надати суд. За Конституцією України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведе обвинувальний вирок суду.

Останні новини